Право на істину - Романчук Олег Константинович - Страница 5

— Ви хочете сказати, що тіло, яке рухається по такій поверхні, перебуває в одному й тому ж часі — властивість односторонності-одночасовості?

— Саме так. Образно кажучи, будь-який предмет, який потрапляє на таку поверхню, ніби “вморожується” в час. Ми ж у своєму звичному тривимірному просторі бачитимемо не один предмет, а три однакових предмети…

— Фантастика!.. Ваша теорія дає можливість визначити координати місцезнаходження цих тіл?

— Звичайно. Ними будуть точки перетину тривимірного простору еквічасовою поверхнею — четвертим виміром. Більше того. Я навчився змінювати величину і положення еквічасової поверхні. Поміщаючи на неї невеликих розмірів тіла, я заздалегідь можу загадати координати всіх трьох еквіпредметів у тривимірній області простору-часу.

— Ви хочете сказати, що відшукали цю кривизну і зуміли зробити на ній свої хитромудрі досліди? Я правильно вас зрозумів?

— Так. Я сконструював пристрій, який може підсилювати ефект кривизни в умовах нашої планети. Оскільки Земля теж має гравітаційне поле, то чого воно не може викривляти простір? Проте мене зараз більше цікавить проблема миттєвого переміщення тіл у просторі-часі. Сподіваюся на вашу допомогу. Моїх знань як математика малувато.

— Це щось із області неевклідових властивостей простору?

— Маєте слушність. Усі попередні розрахунки базуються на принципах геометрії Лобачевського. Ідею нового пристрою я вже обміркував. Треба тільки уточнити розрахунки…

От і все. Запис закінчився. Сподіваюся, ви впізнали свій голос? Дуже радий чути ствердну відповідь. Як ви самі розумієте, така інформація чогось варта. Чет Фаллер недаремно полював за сенсацією. Професоре! Тільки без зайвих емоцій. У кожного свої принципи. Я вас шантажую? Ха! Невже я схожий на гангстера? Ви мене ображаєте. Ні я, ні мій друг Чет Фаллер не хочемо, щоб ця інформація дістала широкого розголосу. Тим більше, що ви теж дотримуєтесь аналогічної точки зору. Між нами не повинно бути ніякісіньких непорозумінь. Що ви повинні зробити? Дрібниця — оформити чек на пред’явника. В такому разі ви матимете оригінал касети. Не бійтеся. Копії не підсунемо. Джентльменська угода. Отже, по руках. Е ні! Ще один нулик. Фі, професоре! Ніколи б не подумав, що ви такий скупердяй. Отак. Чудово. Касету я кладу на стіл. Всього вам найкращого.

Коли шантажист зачинив за собою двері, професор полегшено зітхнув. Підійшов до сейфа і дістав звідти невеличкий ящик. Розкрив його, витяг новеньку чекову книжку. Цієї самої миті з гаманця невдахи-шантажиста зник чек, на якому красувалося шестизначне число.

ПРАВО НА ІСТИНУ

— Доброго ранку! Корпорація Ей-бі-сі сердечно вітає своїх телеглядачів! Доброго ранку, Америко! В ефірі наша традиційна програма. Сьогоднішній випуск цієї найпопулярнішої в країні передачі вестиму я — ваш давній друг і порадник, сподіваюся, ви мене впізнали — Деббі Холл, корпорація Ей-бі-сі. Отже, “Доброго ранку, Америко!”

У нашій телестудії відомий спеціаліст у галузі фізико-хімічного синтезу Джозеф Кінг з Бостона. Сьогодні він розповість нам про те, як у його лабораторії була синтезована Істина. Так, так. Саме Істина. Істина найвищої проби. Істина виняткової чистоти.

Джозеф, я вітаю вас із цим видатним успіхом від імені наших телеглядачів. Усміхніться до них. Вони будуть раді побачити усміхнене обличчя людини, яка подарувала Америці Істину. Ось так… Чудово! Коли ми попередньо розмовляли з вами по телефону, ви сказали, що ЦЕ сталося на початку року. Наші телеглядачі нетерпляче чекають подробиць епохального, я не боюся вжити цього слова, відкриття.

— Наприкінці січня минулого року мій асистент Стівен Росе зайнявся вивченням вмісту пробірки під номером 27. У ній зберігалася безколірна речовина, яка й привернула увагу недавнього випускника Гарвардського університету. Повинен сказати, що цей молодий вчений завжди відзначався винятковою допитливістю. Мені дуже шкода, що він не зміг прибути на телестудію…

— Нічого, ми привітаємо молодого вченого з екрана телевізора. Хелло, Стівен! Корпорація Ей-бі-сі вітає тебе. Однак ми дещо відхилилися. Професор Кінг розповідає далі.

— Комплекс спектральних і рентгено-структурних даних засвідчив, що концентрація матерії в цій речовині становить 99,99999999 відсотків. На більшу точність наші прилади просто не були розраховані.

— Як, на вашу думку, в пробірці могла опинитись ця речовина?

— Ця субстанція, ймовірно, була синтезована ще два роки тому, коли я завершував дисертацію. Моя асистентка Френсіс Дісс призналася, що вона випадково поклала пробірку в ящик під стіл (Френсіс тоді саме готувалася до конкурсу “Міс Бостон” і була дещо неуважна), де на неї й натрапив Стівен. Ретельно проаналізувавши результати, ми зрозуміли, що за цей час у пробірці нагромадилась величезна кількість різновидів матерії шляхом дифузії частинок повітря, поступово синтезуючись у дивну субстанцію. З’явилась надчиста матерія — Істина.

— Невеличка довідка, шановні телеглядачі. Щойно нас повідомили, що вчора пізно ввечері Френсіс Дісс стала “Міс Америка”. Ми обов’язково зустрінемося з нею після її повернення з Нової Зеландії, куди вона вирушила рекламувати зубні щітки фірми “Брукс”. Як бачимо, неуважність чарівних асистенток інколи буває корисною. Чи не так, любий Джозефе?

— Певною мірою.

— Чи відчули ви якісь емоції, коли зрозуміли, що маєте справу з Істиною? Точніше: як ви усвідомили, що відкрили Істину?

— На це питання важко відповісти. Напружена робота, наполегливі пошуки, звикання до самого факту існування цієї дивної субстанції, яка утворилася саме в нашій лабораторії, — все це спершу діяло приголомшливо. Одного дня ми з жахом побачили, що наша Істина поступово зникає. Вона немовби випаровувалась. Проте ми вчасно зуміли встановити, що період розпаду її становить 497 днів. Усі сили були кинуті на те, щоб синтезувати кристалічний аналог Істини. Як зробити це, уявляли лише в загальних рисах. Майже цілодобово ми не виходили з лабораторії. Але усвідомлення того факту, що в наших руках Істина, яку слід зберегти для людства, додавало нам сили.

Коли на душі ставало особливо нестерпно, я підходив до вікна і спостерігав за натовпом людей, які з висоти двадцять п’ятого поверху нагадували мурашок, котрі снують у різних напрямках. Нікому з них навіть на думку не спадало, що ми відкрили Істину…

І ось, нарешті, нам вдалося синтезувати дивовижну субстанцію. Незрівнянне відчуття: на дні реторти звабливо виблискують кристалики Істини… До неї можна було доторкнутися, потримати її на долоні. Вона захоплювала, вражала. Матеріальне й духовне злилося в ній воєдино. До всього цього додавалося піднесене усвідомлення того, що, крім нас, ніхто не володіє справжньою Істиною, котра увібрала в себе поняття Добра, Правди, Щастя. Синтезовані нами кристалики Істини, мов лакмусові папірці, реагують на Зло, Безчестя, Насильство, змінюючи при цьому свій колір.

— Містер Кінг, а чи не здається вам, що ви і ваші співробітники до якоїсь міри піддалися ілюзіям? Приміром, як людина, котра вперше заволоділа вогнем. Що з того вийшло, відомо з історії. Вас ніколи не брав сумнів, що відкриття синтезу Істини позбавить роботи політиків, журналістів, військових? Люди не матимуть з чого жити. Наскільки моральним і гуманним є ваше відкриття?

— Істина сама по собі високоморальна і високогуманна. Отже, наше відкриття є нічим іншим, як категоричним імперативом Добра. Вже те, що Істина давала змогу під час експериментів проникати на її різноманітні структурні рівні, говорить про те, що ми маємо справу з навдивовижу коректною, я б сказав, навіть шляхетною структурою-субстанцією.