Біблія /Библия - Кулиш Пантелеймон Александрович - Страница 194

5 Синів Араха сїмсот сїмдесять пять;

6 Синів Пахат-Моава, з синів Ісуса та Йоаба, дві тисячі вісїмсот дванайцять;

7 Синів Елама тисяча двістї пятьдесять чотири;

8 Синів Заттуя девятьсот сорок пять;

9 Синів Закхая сїмсот шістьдесять;

10 Синів Банїя шістьсот сорок два;

11 Синів Бебая шістьсот двайцять три;

12 Синів Азгада тисяча двістї двайцять два;

13 Синів Адоникама шістьсот шістьдесять шість;

14 Синів Бігбая дві тисячі пятьдесять шість;

15 Синів Адина чотириста пятьдесять чотири;

16 Синів Атера, з дому Езекії, девятьдесять вісїм;

17 Синів Безая триста двайцять три;

18 Синів Йори сто дванайцять;

19 Синів Хашума двістї двайцять три;

20 Синів Гиббара девятьдесять пять;

21 Що родом з Бетлеєму, - сто двайцять три;

22 Мужів з Нетофи пятьдесять шість;

23 Мужів з Анатота сто двайцять вісїм;

24 Що родом з Азмавета, сорок два;

25 Що родом з Киріят-Яриму, Кефири та Беероту, сїмсот сорок три;

26 Що родом з Рами та Геви, шістьсот двайцять один;

27 Мужів з Михмаса сто двайцять два;

28 Мужів з Бетеля та Гая двістї двайцять три;

29 Що родом з Нево, пятьдесять два;

30 Що родом з Магбиша, сто пятьдесять шість;

31 Синів другого Елама тисяча двістї пятьдесять чотири;

32 Синів Хирама триста двайцять;

33 Що родом з Лидди, Хадида та Оно, сїмсот двайцять пять;

34 Що родом з Ерихону, триста сорок пять;

35 Що родом з Сенаї, три тисячі шістьсот трийцять;

36 Сьвященників: синів Едаї, з дому Ісусового, девятьсот сїмдесять три;

37 Синів Іммера тисяча пятьдесять два;

38 Синів Пашхура тисяча двістї сорок сїм;

39 Синів Харима тисяча сїмнайцять;

40 Левітів: синів Ісуса та Кадмуїла, з Годавіїнїх синів, сїмдесять чотири;

41 Сьпівцїв: синів Асафа сто двайцять вісїм;

42 Синів воротарів: сини Шаллума, сини Атерові, сини Тилмонові, сини Аккувові, сини Хатітині, сини Шоваєві, - всього сто трийцять девять.

43 Нетинеїв: сини Зихи, сини Хасуфи, сини Таббаота,

44 Сини Кероса, сини Сіяги, сини Фадона,

45 Сини Лебани, сини Хагаби, сини Аккува,

46 Сини Хагава, сини Шамлая, сини Ханана,

47 Сини Гіддела, сини Гахара, сини Реаї,

48 Сини Резина, сини Некоди, сини Газзама,

49 Сини Уззи, сини Песеаха, сини Бесая,

50 Сини Асни, сини Меунима, сини Нефисима,

51 Сини Бакбука, сини Хакуфи, сини Хархура,

52 Сини Базлута, сини Мехіди, сини Харші,

53 Сини Баркоса, сини Сісри, сини Тамаха,

54 Сини Незіяха, сини Хатифи,

55 Сини слуг Соломонових: сини Сотая, сини Гассоферета, сини Феруди,

56 Сини Яали, сини Даркона, сини Гіддела,

57 Сини Сефатії, сини Хаттила, сини Похерета з Газзебаїма, сини Амія,

58 Усього - нетинеїв і синів слуг Соломонових триста девятьдесять два.

59 А оце ті, що вийшли з Телмелаха, Тел-харші, Херуб-Аддан-Іммера, та що не могли сказати про своє поколїннє й про своє племя - чи вони від Ізраїля:

60 Сини Делаї, сини Товії, сини Некоди, шістьсот пятьдесять два.

61 А з синів сьвященницьких: сини Хабаї, сини Гаккоза, сини Берзеллїя, що взяв жінку з дочок Берзеллїя, Галаадїя, й став зватись їх іменнєм.

62 Вони шукали свого родовідного запису, та не знайшлось його, та через те вилучено їх від сьвященства.

63 І Тиршата сказав їм, щоб вони не їли від великих сьвятощів, доки не настане сьвященник із урімом і туммімом.

64 Усієї громади загалом було сорок дві тисячі триста шістьдесять душ,

65 Окрім слуг їх та служебок їх, а тих було сїм тисяч триста трийцять сїм, а між ними сьпівцїв та сьпівачок двістї.

66 Коней в їх - сїмсот трийцять шість; мулів у них двістї сорок пять;

67 Верблюдів у їх чотириста трийцять пять; ослів шість тисяч сїмсот двайцять.

68 Декотрі з голов над поколїннями, прийшовши до дому Господнього, що в Ерусалимі, жертвували доброхіть на дім Божий, щоб наново поставити його на основах його.

69 По своїй змозї дали вони до скарбівнї на веденнє роботи шістьдесять одну тисячу драхм золота і пять тисяч мін срібла*, та сто сьвященницьких риз.

70 І стали жити сьвященники й левіти, й народ і сьпівцї, й воротарі, і нетинеї в своїх містах, і ввесь Ізраїль по своїх містах.

Ездра 3

1 Як настав сьомий місяць, і Ізрайлеві сини вже були в містах, тодї зібрався народ, як один чоловік, в Ерусалимі.

2 І встав Ісус, син Йоседеків, і брати його, сьвященники, й Зоробабель, син Салатиїлів, та брати його, й построїли вони жертівник Богові Ізрайлевому, щоб приносити на йому всепалення, як написано в законї Мойсея, чоловіка Божого.

3 І поставили жертівник на основі його, бо вони боялись народів чужоземнїх; і почали приносити на йому всепалення Господеві, всепалення поранїшні й вечірні.

4 І справили празник кучок, як написано, з щоденним всепаленнєм в наказаному числї, після постанови на кожний день.

5 І потім приносили всепаленнє повсячасне, нового місяця й на всї сьвята, присьвячені Господеві, й доброхітні приноси Господеві від кожного, хто був щирий.

6 Від першого таки дня сьомого місяця почали приносити всепалення Господеві. А під храм Господень не були ще основи заложені.

7 І стали видавати срібло камянотесам і теслям, і харч і напої й оливу Сидонцям та Тирійцям, щоб приставляли кедрину з Ливану морем у Яфу, по дозволу Кира, царя Перського.

8 Другого року після свого приходу до дому Божого в Ерусалим, другого місяця, Зоробабель Салатиїленко, та Ісус Йоседекієнко, та другі брати їх, сьвященники й левіти, й усї прибувші з полону в Ерусалим, зробили початок і поставили левітів від двайцяти років і старших до нагляду за роботою дому Господнього.

9 І стали Ісус, його сини й брати його; Кадмиїл і сини його та сини Юдині, як одна душа, до догляду за виконавцями робіт коло дому Божого, а так само й сини Хенададові, та сини їх і брати їх, левіти.

10 Як же мулярі заложили храм Господнїй, тодї поставили сьвященників в їх ризах з трубами, а левітів, синів Асафових, з кимвалами, щоб славити Господа по постанові Давида, царя Ізрайлевого.

11 І почали вони навперемінки сьпівати: "Хвалїть" та "Оповідайте про Господа, бо добрий, бо віковічня ласка його до Ізраїля"; і весь народ кричав грімким голосом, прославляючи Господа за те, що заложено дом Господень.

12 Одначе багато зпоміж сьвященників та левітів і голов у поколїннях, дїдів, що бачили давнїйший храм, плакали голосно при закладинах сього храму в їх очах, але багато й викликувало з радощів дуже голосно.

13 Та народ не міг розібрати криків радісних і голосїння народнього, бо народ викликував голосно, й голос чути було далеко.

Ездра 4

1 І почули вороги Юдині та Беняминові, що повернувші з полону будують храм Господеві, Богові Ізрайлевому;

2 І прийшли до Зоробабеля і до голов над поколїннями та й сказали їм: Будемо й ми будувати з вами, бо, як ви, так і ми звертаємось до Бога вашого й приносимо йому жертви від часів Асардана, царя Сирийського, що перевів нас сюди.

3 І відказав їм Зоробабель та Ісус і инчі голови поколїнь Ізраїлськиt si: Не будувати вам вкупі з нами дому Богові нашому; ми самі будувати мемо дом Господеві, Богові Ізрайлевому, як звелїв нам царь Кир, царь Перський.

4 І почав народ того краю здержувати руки народу Юдейського та перепиняти його в будуваннї;

5 І підкуповували проти їх порадників, щоб у нїщо обернути задумане ними дїло - через увесь час життя Кира, царя Перського, аж до царювання Дарія, Перського царя.

6 А за царювання Агасвера, на початку його царювання, написали обвину на осадників Юдеї та Ерусалиму.

7 За часів Артаксеркса писали Бишлам, Митридат, Табим й инчі їх товариші до Артаксеркса, царя Перського. А листи були писані Сирийськими буквами й Сирийською мовою.

8 Рехум, радник, та Шимшай, писар, писали один лист проти Ерусалиму до царя Артаксеркса такий:

9 Радник Рехум і писар Шимшай, та инчі їх товариші, - Динеї та Афарсатхеї, Тарпелеї, Апарси, Арехяни, Вавилонцї, Сусанцї, Даги, Еламитцї,