Біблія /Библия - Кулиш Пантелеймон Александрович - Страница 276

18 І не було нїкого в него, щоб вести під руку, зміж синів, що їх породив; не було нїкого, щоб піддержати його за руку, зміж усїх синів, що їх виховав.

19 Дві бідї на тебе разом налягли, й хто тебе розважить? - опустошеннє й збуреннє; голод і меч; ким же я потїшу тебе?

20 Дїти твої в знемозї лежали по углах усїх улиць, мов сугак той у путах, під гнївом Господнїм, під пересердєм Бога твого.

21 Слухай же тепер, бідолахо, що впився, та не вином:

22 Так говорить Господь і Бог твій, що мститься за народ свій: Ось я беру з руки твоєї упоюющу чашу; виливаю з чаші гущу гнїву мого, - не будеш уже її пити,

23 А передам її в руки томителям твоїм, що приказували тобі: Впади ниць, щоб по тобі нам пройти; ти ж свою спину робив пішоходом, стежкою мусїв її простягати.

Iсаія 51

1 Устань, устань і в силу твою одягнись, Сионе! Одягнись в одежі величностї твоєї, Ерусалиме, ти, городе сьвятий! Бо необрізаний, нечистий у тебе нїхто тепер не ввійде.

2 Струси з себе порох; устань, поневолений Ерусалиме! скинь ланцюги з шиї твоєї, невольнице-дочко Сионова!

3 Бо так говорить Господь: Ви продані були за бесцїн, і без срібла будете тепер викуплені;

4 Бо так говорить Господь Бог: Нарід мій зайшов був давно в Египет, щоби там пожити, Ассур же пригнїтав його нї-за-що.

5 Тепер же що менї тут чинити, говорить Господь, - нарід мій нї-за-що взято; властителї збиткують їх, говорить Господь, і безнастанно, по всяк день імя моє зневажаєсь.

6 Отже люд мій взнає імя моє, узнає того дня, що я той самий, що сказав: Ось я!

7 Які ж гарні на горах ноги благовістника, що мир возвіщає, що вістить радість, проповідає спасеннє, що говорить Сионові: Зацарював Бог твій!

8 Загомонить голос сторожів твоїх - піднімуть голос, і всї разом радісно воскликнуть; бо своїми побачать очима, що Господь у Сион вертає.

9 Звеселїться ж, засьпівайте разом, ви, розвалини Ерусалиму, бо потїшив Господь нарід свій, визволяє Ерусалим.

10 Явив Господь руку сьвяту свою перед очима всїх народів, і всї кінцї землї побачать спасеннє нашого Бога.

11 Ійдїте ж, ійдїте, виходїть із відти; не торкайтесь нечистого; виходїть із посеред него, очистїть себе, ви, що носите посуди Господнї!

12 Ви ж вийдете не з поквапом і не навтеки, бо поперід вас ійти ме Господь, і Бог Ізраїля буде вас провожати.

13 І ось, пощастить слузї мойму; пійде в гору, піднесеться і стане величний.

14 Як многі дивувались, дивлячись на тебе, - так бо над усякого чоловіка обезображене було лице його, і вид його - над усяку людину,

15 Так многі народи приведе він в зачудованнє; царі стулять перед ним губи свої, бо побачять таке, про що їм не говорено, й почують таке, що не чули нїколи.

Iсаія 52

1 Хто пійме віри тому, що ми чували, й кому явна правиця Господня?

2 Він бо виступив перед ним, як пагонець, і як паросток із землї сухої; а нема в йому нї виду, нї величностї; й ми бачили його, та не було в йому вподоби, щоб надила нас до него.

3 Він - маловажений і в погордї у людей; чоловік, зазнавший горя й болїв, так що ми від него одвертали лице своє; гордили ним, та й ми його нї за що мали.

4 Та він взяв болестї й недуги наші на себе; а нам здавалось, що се Бог його покарав, побив та понизив.

5 Він же поранений був за гріхи наші й мучений за беззаконня наші; се кара за ввесь мир наш упала на него, й ми його ранами оздоровлені.

6 Всї ми блукали, як вівцї, кожен ходив своєю дорогою, - провини ж усїх нас вложив Господь на него одного.

7 Його брано на допит, та він терпів добровільно й не отвирав уст своїх; неначе вівцю на заріз, його ведено, й як ягня перед постригачем нїмує, так і він не одчиняв уст своїх.

8 З узів і від суду пірвано його, хоч рід його - хто його збагне? Вирвано його з землї живущих; за проступки людей моїх притерпів він смерть.

9 Визначили гріб йому з злодїями, та його погребано в багатого, бо не вчинив він гріха, й неправди не було в устах його.

10 Та Господу вгодно було його вбити, то ж віддав його на муки; но як він принесе життє своє в жертву примирення, то й узрить потомство довговічне, й рука його доведе волю Господню до щасливого успіху.

11 Вдоволений споглядати ме він на працю життя свого, а ведучи до пізнання його (Бога), він, праведник, слуга мій, оправдає многих, гріхи ж їх понесе на собі.

12 Тим же то я дам йому пай між можними, й з сильними дїлити ме здобич, за те, що оддав свою душу (життє) на смерть, і до лиходїїв дав себе прилїчити, хоч він приймив на себе гріхи многих, і за проступників зробився посередником.

Iсаія 53

1 Возвеселися, неплідня, ти, що не роджала; викликай радісним голосом, ти, що породїльнїх мук не знала; більше бо дїтей в опущеної, нїж у тої, що має мужа - говорить Господь.

2 Розшири місце намету твого, розпростри ширше накривала пробутків твоїх; годї тїснитись, - попусти довше верівки твої, вганяй глибоко в землю приколки наметові;

3 Бо ти розпросторишся направо й налїво, а потомки твої загорнуть народи, й наснолять попустошені городи.

4 Не бійся, не дознаєш стиду; не лякайся, не зазнаєш наруги; забудеш сором молодощів своїх, і не згадаєш більше зневаги свого вдовування.

5 Се бо сам твій творець стане мужем твоїм; на ймя йому - Господь Саваот; він відкупитель твій, Сьвятий Ізраїля; він Богом всієї землї названий буде.

6 Як жену, покинуту й опечалену духом, покликує тебе Господь; як жену з молодощів, що був її одправив, - говорить Бог твій.

7 На час невеличкий покинув я був тебе; тепер же з великою любовю приймаю тебе.

8 В запалї гнїву я на короткий час сховав був лице моє від тебе, тепер же вічною любовю помилую тебе, - говорить твій Господь.

9 Се бо менї - як Нойові води: як я поклявся, що Нойові води не прийдуть вже більше на землю, оттак поклявся я, не гнївитись на тебе й тебе не карати.

10 Гори бо з місця здвигнуться й горби похитнуться, - милість же моя не одвернесь од тебе, й заповіт миру мого не схитнеться, говорить милосердний до тебе Господь.

11 О, ти, злиденна, метана бурею, без'одрадна! Я укріплю тебе на каменї-рубинї, зроблю підвалини твої з сапфирів;

12 І зроблю вікна в тебе з рубинів, а двері жемчужні, а всю ограду твою - з дорогого каміння.

13 Дїти твої навчати ме сам Господь, і великий мир і гаразд буде проміж синами твоїми.

14 Справедливість твоя скріпить тебе, далека будеш від гнету, нїщо тобі його боятись, страх не наближить ся до тебе.

15 Будуть уставати на тебе, - та се не від мене, - і хто б нї узброївся проти тебе - погибне.

16 Я сотворив коваля, він роздуває угля в огнї, і виковує, що йому треба до дїла; - так і я сотворюю губителя до витрачення.

17 Нїякий знаряд, зроблений проти тебе, не буде придатний; та й всякий язик, що буде правуватись з тобою на судї, - ти обвинуватиш. Се є доля слуг Господнїх, се оправданнє їх від мене, - говорить Господь.

Iсаія 54

1 Хто хоче пити, йдїть усї до вод, у кого нема срібла, йдїть, купуйте й споживайте; йдїте, купуйте без срібла, й без плати вино й молоко.

2 Чого вам одважувати срібло за те, що не хлїб, і працю вашу за те, що не засичує? послухайте вважно мене, й їжте добро, а душа ваша нехай роскошує в наїдках масних.

3 Прихилїте ухо ваше й прийдїть до мене; слухайте, а жити ме душа ваша; - і дам вам віковічний завіт незмінної милостї, яку я обіцяв Давидові.

4 Се я дав його сьвідком народам, проводирем і наставником народів.

5 Се - призовеш ти люд, тобі чужий, і народи, що тебе не знали, посьпішать до тебе задля Господа, Бога твого, й задля Сьвятого Ізрайлевого, бо він тебе прославив.

6 Шукайте Господа, докіль можна знайти його, кличте до його, коли до вас близько.

7 Нехай безбожник путь свою покине, а беззаконник помисли свої, та нехай обернеться до Господа, а він помилує його, й до Бога нашого, бо він на ласку пребагатий.

8 Мої мислї - се не ваші мислї, та й ваші дороги - не мої дороги, говорить Господь.