Біблія /Библия - Кулиш Пантелеймон Александрович - Страница 322

24 І буду я, Господь, їх Богом, слуга ж мій Давид буде князем серед них. Я, Господь, сказав се.

25 І вчиню з ними завіт мира та й повиганяю з землї хиже зьвіррє, й будуть жити собі безпеч у степу й спати по гаях.

26 Я дам їм і тим, що кругом гори моєї, благословеннє, й буду їм посилати дощ у свій час, - се будуть дощі благословення.

27 І родити муть польові дерева плоди свої, а земля буде видавати вроджай свій; і будуть вони безпечні на землї своїй, і зрозуміють, що я - Господь, як поламлю занози в ярмі їх та вирятую їх із потали в тих, що їх поневолили.

28 Не будуть вони вже здобичею народам, і дикий зьвір не буде їх пожерати; безпеч жити муть вони, й нїхто їх не буде лякати.

29 І дам їм насїннє славне, й не будуть гинути з голоду на землї та терпіти погорду від народів.

30 І зрозуміють, що я Господь, Бог їх, із ними, а вони, дом Ізрайлїв, - мій нарід, говорить Господь Бог,

31 І що ви, люде, вівцї мої, вівцї пасовища мого, а я - Бог ваш, говорить Господь Бог.

Езекiїль 35

1 І надійшло до мене слово Господнє:

2 Сину чоловічий! поверни твій вид проти Сеїрських гір і пророкуй на них,

3 І скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось, я - на тебе, Сеїр-горо, й простяг проти тебе руку мою й зроблю тебе безлюдною пустинею.

4 Городи твої оберну в розвалища а сама ти запустїєш, і спізнаєш, що я - Господь.

5 Позаяк ти від віків ворогуєш проти Ізраїля, і оддавала його на меч в часї його нещастя і цїлковитої погибелї,

6 За те, так певно, як живу я, говорить Господь Бог, оддам тебе на кров, і кровава помста буде вганяти за тобою; позаяк ти ненавидїла твою кров, то й кров буде вганяти за тобою.

7 І зроблю Сеїр-гору пусткою й безлюдною пустинею й повигублюю на нїй приходящого й вертаючого.

8 І сповню гори її побитими в неї; по узгіррях твоїх, по долинах твоїх і по всїх потоках твоїх падати муть побиті мечем.

9 Пусткою вічною зроблю тебе, й городи твої стояти муть безлюдні, і спізнаєте, що я - Господь Бог.

10 Позаяк ти мовляла: Обидва отті народи й обі ті землї будуть моїми, й я посяду їх, дарма що там був Господь,

11 За те, так певно, як я живу, говорить Господь Бог, поступлю з тобою по мірі завзятя й завистї твоєї, що ти показала в твоїй ненавистї до них, і дам себе їм знати, як буду судити тебе.

12 І взнаєш, що я, Господь, чув усю злораду твою, яку ти виповідала про гори Ізрайлеві, приговорюючи: Пустинею лежать вони; нам оддано їх на пожир!

13 І давали ви язику волю проти мене, уймали словами без міри честї моїй; я чув усе те.

14 Так говорить Господь Бог: На радість усїй землї вчиню тебе пустинею:

15 Як ти втїшалась, коли пай дому Ізрайлевого запустїв, так я зроблю й з тобою: пустинею станеш ти, горо Сеїр, та й уся Ідумея, і зрозуміють, що я - Господь.

Езекiїль 36

1 Сину чоловічий, пророкуй про гори Ізрайлеві і скажи: Ви, гори Ізрайлеві! слухайте слово Господнє.

2 Так говорить Господь Бог: Позаяк ворог мовляє про вас: Ага! і вічні гори допались нам у власність!

3 То ти пророкуй і скажи: Так говорить Господь Бог: За те, притьма за те, що вас пустошено й з усїх боків жерто, щоб ви стали власностю других народів, і що ви попали на язики злющим людям, -

4 За те ви, гори Ізрайлеві, почуйте слово Господнє; так бо говорить Господь Бог до гір і до горбів і до потоків - і долин, до опустїлих розвалищ і до покинутих городів, що стались лупом й посьміхом усїм сусїдним народам;

5 За те, так говорить Господь Бог: В огнї досади моєї виповів я слово проти инших народів і п?ооти всієї Ідумеї, що призначили землю мою собі в державу, та, радїючи усїм серцем і з погордою в душі обіцяли її собі в здобичу.

6 Тим же то пророкуй про землю Ізрайлеву й говори до гір і горбів, до потоків і до долин: Так говорить Господь Бог: Ось я в гнїві й в досадї моїй виповів се, за те, що ви терпите наругу від народів.

7 Тим же то так говорить Господь Бог: Здіймаю руку й присягаюсь, що народи навкруги вас понесуть сором свій.

8 Ви ж, гори Ізрайлеві, ви розпустите гіллє ваше й давати мете плоди ваші народові мойму Ізраїлеві; він бо незабаром вернеться (з неволї).

9 Ось бо я прихилюсь до вас і будуть вас знов порати й обсївати.

10 І оселю на вас много людей, увесь дом Ізрайлїв, і залюднені будуть городи, й забудовані наново розвалища.

11 І намножу в вас людей і скотини; вони будуть плодитись і множитись, і заселю вас, як се було за попередущих ваших часів, і посилати му вам ще більші добра, нїж у ваші давні часи, й знати мете, що я - Господь.

12 І приведу на вас людей, народ мій, Ізраїля, і будуть вони тобою, ти земле, володїти; ти будеш їх наслїддєм і не будеш уже бездїтною.

13 Так говорить Господь Бог: За те, що про вас говорять: Ти земля така, що пожерає людей, бо дозволяєш нарід твій бездїтним робити, -

14 За те вже не будеш поїдати людей і не будеш робити народу твого бездїтним, говорить Господь Бог.

15 І не будеш уже чувати наруги від народів, та й не будеш посьміхом у людей, і не робити меш уже твого люду бездїтками, говорить Господь Бог.

16 І надійшло до мене слово Господнє:

17 Сину чоловічий! як жив іще Ізраїль у своїй землї, то поганив він її своїми обичаями й своїми вчинками; мов жіноча нечисть під час кровотечі, були поступки їх передо мною.

18 І вилив я досаду мою на їх за кров, що проливали в сїй землї, та за те, що поганили її своїми ідолами.

19 І порозсївав я їх між народи, й порозвівав їх по чужих землях; я судив їх після поступків та після вчинків їх.

20 І поприходили вони до невірних, куди поприходили, й знеславили моє імя сьвяте, тим що про їх мовляли: Се ж люд Господень, та й мусїв ійти геть із землї його!

21 І зжалився я над сьвятим імям моїм, що його дом Ізрайлїв знеславив між народами, куди прийшов.

22 Тим же то скажи домові Ізрайлевому: Так говорить Господь Бог: Не задля вас я се вчиню, доме Ізраїля, а задля сьвятого імені мого, що ви знеславили перед тими народами, куди поприходили.

23 І осьвячу велике імя моє, знеславлене між народами, що посеред них ви знеславили його, й зрозуміють народи, що я - Господь, говорить Господь Бог, як явлю себе сьвятим перед очима в них.

24 І заберу вас ізміж народів, позбиравши вас із усїх земель, і переведу вас у вашу рідну країну.

25 І вилию на вас чисту воду, й станете чисті від усїх ваших нечистот, і від усїх ваших ідолів очищу вас.

26 І вложу вам нове серце й дам нового духа, й викину камяне серце з вашого тїла, а дам вам серце мясне.

27 І вдихну в нутро ваше духа мого, й учиню, що будете ходити в заповідях моїх, та хоронити й виповняти постанови мої.

28 І жити мете в землї, що я надїлив отцям вашим, і будете моїм народом, а я буду вашим Богом.

29 І очищу вас од усїх нечистот ваших, і викличу вроджай і намножу його, й не дозволю, щоб терпіли голоднечу.

30 І намножу вам плоду деревного й уроджаю на псплях, щоб вам уже не доводилось приймати наруги від народів ізза голоднечі.

31 Тодї спогадаєте про ваші ледачі дороги та про ваші вчинки недобрі, й гидувати мете самі собою за ваші провини й за гидоти ваші.

32 Та не задля вас удїю се, говорить Господь Бог, - знайте се! Соромтесь і червонїйте за ваші поступки, доме Ізраїля!

33 Так говорить Господь Бог: Того часу, як очищу вас од усїх ваших провин, і позалюднюю городи, й знов будуть позабудовувані руйновища,

34 А спустошену землю будуть знов порати, тую землю, що лежала опустїлою перед очима в кожного, хто мимо проходив, -

35 Тодї будуть мовляти: Ось, та опустїла земля зробилась, наче сад Едемський, а ті порозвалювані, порозбивані, обезлюдїлі міста - тепер утверджені, й залюднені!

36 І зрозуміють народи в округи вас, що я, Господь, повалене знов будую, а попустошене знов засаджую. Я, Господь, сказав - і справдив.

37 Так говорить Господь Бог: Ось, і в тому ще покажу ласку мою домові Ізрайлевому: я намножу його людьми, як отару овечу.

38 Як без лїку буває жертовних овець у Ерусалимі під час великих сьвят, оттак переповнені будуть людьми міста, передше безлюдні, і спізнають, що я - Господь.