Біблія /Библия - Кулиш Пантелеймон Александрович - Страница 355

33 Знов чували, що сказано старосьвіцьким: Не кленись криво, а сповняй перед Господом обітницї твої.

34 Я ж вам глаголю: Не клянїть ся зовсїм: нї небом, бо воно престол Божий;

35 нї землею, бо вона підніжок ніг Його; нї Єрусалимом, бо се город великого царя;

36 нї головою твоєю не клянись, бо не зможеш зробити нї одного волоса білим або чорним.

37 Слово ж ваше нехай буде: так, так; нї, нї; бо що більш над се, те від лихого.

38 Чували ви, що сказано: Око за око, й зуб за зуб.

39 Я ж вам глаголю: Не противтесь лихому, а хто вдарить тебе у праву щоку твою, повернись до него й другою.

40 І хто схоче судитись із тобою і зняти з тебе свиту, віддай йому й жупанок.

41 І хто силувати ме тебе йти милю, йди з ним дві.

42 Дай, хто в тебе просить, і хто хоче в тебе позичити, не одвертайсь од него.

43 Чували ви, що сказано: Люби ближнього твого, й ненавидь ворога твого.

44 Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і молїть ся за тих, що обижають вас і гонять вас;

45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі; Він бо велить сонцю своєму сходити над лихими й над добрими, й посилає дощ на праведних і неправедних.

46 Бо коли ви любите тих, що люблять вас, то за що вам нагорода? хиба й митники не те саме роблять?

47 І коли витаєте тільки братів ваших, то що надто робите? хиба й митники не так роблять?

48 Оце ж бувайте звершені, як Отець ваш, що на небі, звершений.

Вiд Матвiя 6

1 Остерегайтесь подавати милостиню вашу перед людьми, щоб вони вас бачили; а то не мати мете нїякої нагороди від Отця вашого, що на небі.

2 Тим, коли подаєш милостиню, то не труби в трубу перед собою, як роблять лицеміри по школах та по улицях, щоб здобути слави в людей. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі.

3 Ти ж, як подаєш милостиню, то нехай лїва рука твоя не знає, що робить права:

4 щоб твоя милостиня була потайна; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.

5 І коли молиш ся, не будь таким, як лицеміри; бо вони люблять молитись, стоячи в школах та по росхідних улицях, щоб їх бачили люде. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі.

6 Ти ж, коли молиш ся, увійди в хатину твою та, зачинивши двері, помолись Отцю твоєму потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.

7 Як же молитесь, то не говоріть багато, як погане: бо вони думають, що за довгі молитви будуть вислухані.

8 Не приподоблюйте ся ж до них; бо Отець ваш знає, чого вам треба, перш нїж просите в Него.

9 Тим же то молїться ось як: Отче наш, що на небі! Нехай святить ся імя твоє.

10 Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землї.

11 Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї.

12 І прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим.

13 І не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого. Бо твоє єсть царство й сила, й слава по віки. Амінь.

14 Бо коли прощати мете людям провини їх, то й Отець ваш небесний прощати ме вам.

15 Як же не прощати мете людям провин їх, то й Отець ваш небесний не прощати буде провин ваших.

16 Коли ж постите, нехай не буде в вас, як у лицемірів, сумного виду: зміняють бо лиця свої, щоб здаватись людям постниками. Істинно глаголю вам: Що мають вони нагороду собі.

17 Ти ж, коли постиш, намасти голову твою, і вмий лице твоє;

18 щоб не здавав ся людям постником, а Отцеві твоєму, що потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.

19 Не збирайте собі скарбів на землї, де міль і ржа їсть, і де злодїї підкопують ся і крадуть.

20 Збирайте ж собі скарби на небі, де нї міль, нї ржа не їсть, і де злодїї не підкопують ся й не крадуть.

21 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше.

22 Сьвітло тїлу око; тим, коли око в тебе ясне, то й все тїло твоє буде сьвітле.

23 Коли ж у тебе око лихе, то й все тїло твоє буде темне. Тим, коли сьвітло, що в тобі, буде темрява, то яка велика се темрява!

24 Нїхто не може служити двом панам, бо, або одного ненавидїти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богу служити й мамонї.

25 Тим глаголю вам: Не журіть ся життєм вашим, що вам їсти або пити; анї тїлом вашим, чим зодягти ся. Чи душа ж не більше їжі, а тїло одежі?

26 Спогляньте на птаство небесне, що не сїють і не жнуть, анї збирають у клуню; от же Отець ваш небесний годує їх. А ви хиба не луччі від них?

27 Хто з вас, журячись, може прибавити собі зросту хоч на один локіть?

28 І одежею чого вам журитись? Придивіть ся до польових лилїй, як вони ростуть; не працюють, нї прядуть;

29 глаголю ж вам: Що й Соломон у всїй славі своїй не одягавсь так, як одна з них.

30 Коли ж Бог так з'одягає польове зіллє, що сьогоднї воно є, а завтра вкинуть його в піч, то чи не більше ж з'одягати ме вас, маловірні?

31 Тим же то не журіть ся, кажучи: Що їсти мем? або: Що пити мем? або: Чим зодягнемось?

32 Про все таке побивають ся погане; бо Отець ваш небесний знає, що вам усього того треба.

33 А шукайте перш царства Божого та правди Його; се ж усе додасть ся вам.

34 Оце ж не журіть ся про завтра; бо завтра журити меть ся само про своє. Доволї в кожного дня лиха свого.

Вiд Матвiя 7

1 Не судїть, щоб вас не судженПр.

2 Бо яким судом судите, вас судити муть; і якою мірою міряєте, вам одміряєть ся.

3 Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, у своєму ж оцї полїна не чуєш?

4 Або, як скажеш ти братові твоєму: Дай я вийму порошину тобі з ока, а он у тебе самого полїно в оцї?

5 Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку; тодї добре бачити меш, як вийняти братові твоєму з ока порошину.

6 Не давайте сьвятого собакам, і не кидайте ваших перел перед свинями, щоб не потоптали їх ногами своїми й, обернувшись, не порвали вас.

7 Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й відчинить ся вам:

8 кожен бо, хто просить, одержує; і хто шукає, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.

9 Або, чи є між вами така людина, що в неї син попросить хлїба, а вона подала б йому каменя?

10 або коли попросить риби, а вона подала б йому гадюку?

11 Коли ж ви, бувши лихими, умієте давати добрі дари дїтям вашим, то чи не більше ж давати ме все добре Отець ваш, що на небі, тим, хто просить у Него?

12 Оце ж, усе, що бажаєте, щоб робили вам люде, так і ви робіть їм; се бо єсть закон і пророки.

13 Увіходьте вузкими дверима, бо широкі ті двері й розлога та дорога, що веде до погибелї, й багацько таких, що ними входять:

14 вузкі бо ті двері, й тїсна та дорога, що веде до життя, і мало таких, що їх знаходять.

15 Остерегайтесь лжепророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а в серединї вони вовки хижі.

16 Познаєте їх по овощам їх. Чи збирають виноград із тернини, або фиґи з бодяків?

17 Так усяке добре дерево родить овощ добрий, а пусте дерево родить овощ лихий.

18 Не може добре дерево родити лихого овощу, анї пусте дерево родити овощу доброго.

19 Усяке дерево, що не родить доброго овощу, рубають і кидають ув огонь.

20 Оце ж по овощам їх познаєте їх.

21 Не кожен, хто говорить до мене: Господи, Господи! увійде в царство небесне, а той, хто чинить волю Отця мого, що на небі.

22 Многі казати муть до мене того дня: Господи, Господи, чи не в твоє ж імя ми пророкували? й не твоїм імям біси виганяли? й не твоїм імям великі чудеса робили?

23 І промовлю тодї до них: Нїколи я вас не знав; ійдїть од мене, ви, що чините беззаконнє.

24 Оттим же, всякий, хто слухає сї слова мої й чинить їх, того уподоблю я чоловікові мудрому, що збудував свій будинок на каменї;

25 і полили дощі, й надійшла повідь і забуяли вітри, й наперли на той будинок; та й не впав він; бо основано його на каменї.

26 А всякий, хто слухає сї слова мої, та й не чинить їх, уподобить ся чоловікові необачному, що збудував свій будинок на піску;