Біблія /Библия - Кулиш Пантелеймон Александрович - Страница 443

25 Так само й добрі дїла наперед явні, тай що инше, утаїтись не може.

1-е Тимофiю 6

1 Которі слуги під ярмом, нехай уважають панів своїх достойними всякої чести, щоб імя Боже не хулилось і наука.

2 Хто ж має вірних панів, ті нехай не гордують ними, бо вони брати; а ще більш нехай служять, що вони вірні і любі, приймаючи благодать. Сього навчай і наказуй.

3 Коли ж хто инше вчить і не приступає до здорових словес Господа нашого Ісуса Христа і до науки побожної,

4 той розгордив ся, нїчого не знаючи, а нездужаючи змаганнями та суперечкою, від чого буває зависть, сварка, поговори, лукаві думки,

5 пусті розмови людей попсованого розуму, що втеряли правду і думають, що благочестє - надбаннє. Відступай від таких.

6 Велике ж (таки) надбаннє благочестє з самодовольством.

7 Нїчого бо не внесли ми у сьвіт, то й ясно, що нїчого не можемо винести.

8 Маючи ж їжу й одежу, сим довольні будемо.

9 Котрі ж хочуть забагатїти, впадають у напасть й тенета і в хотїння многі нерозумні і шкодливі, що топлять людей у безодню і погибель.

10 Корень бо всього лихого сріблолюбство; котрого инші бажаючи, заблудили од віри, і себе прибили многими муками.

11 Ти ж, чоловіче Божий, від сього втїкай; побивай ся за правдою, благочестєм, вірою, любовю, терпіннєм, тихостю.

12 Борись доброю боротьбою віри, держись вічнього життя, до котрого й покликано тебе, й визнав єси добре визнаннє перед многими сьвідками.

13 За.

14 додержати сю заповідь чистою, без докору, до явлення Господа нашого Ісуса Христа,

15 котре свого часу явить блаженний і єдиний сильний Цар над царями і Пан над панами;

16 один, що має безсмертє, і живе в сьвітлї неприступному, котрого не бачив нїхто з людей, анї бачити не може; Йому ж честь і держава вічна. Амінь.

17 Багатим у нинїшнім віцї заказуй не високомудровати, анї вповати на богацтво непевне, а на Бога живого, що дає нам усе щедро на втїху;

18 добре робити, багатитись дїлами добрими, охочими на подаваннє бути і подїльчивими,

19 скарбуючи собі добру основину в будущинї, щоб прийняти життє вічне.

20 О Тимотею! хорони переказ, одвертаючись од скверного марнословя і перекорів неправдивого розуму,

21 котрим деякі хвалячись, у вірі погрішили. Благодать з тобою. Амінь.

2-е Тимофiю 1

1 Павел, апостол Ісуса Христа волею Божою, по обітницї життя, що в Христї Ісусї,

2 Тимотею, любому синові: Благодать, милость, мир од Бога Отця, і Христа Ісуса, Господа нашого.

3 Дякую Богу, котрому служу від прародителїв чистою совістю, що без перестанку згадую тебе в молитвах моїх ніч і день,

4 бажаючи видїти тебе, памятаючи сльози твої, щоб сповнитись радощами,

5 згадуючи нелицемірну віру твою, яка вселилась перше в бабу твою Лоїду і в матїр твою Євникию; певен же я, що і в тебе.

6 З сієї ж причини нагадую тобі, щоб ти під'огрівав дар Божий, ? мо маєш у собі через положеннє рук моїх.

7 Бо дав нам Бог не духа страху, а (духа) сили і любови і здорового розуму.

8 Оце ж не сором ся сьвідчення Господа нашого, анї мене, вязника Його, а страждай з благовістєм Христовим по силї Бога,

9 що спас нас і покликав покликом сьвятим, не по дїлам нашим, а по своїй постанові і благодатї, даній нам у Христї Ісусї перше часів вічних,

10 тепер же обявленій через явленнє Спасителя нашого Ісуса Христа, що зруйнував смерть і осияв життє і нетлїннє благовістєм,

11 для котрого поставлений я проповідником і апостолом і учителем поган.

12 З сієї ж причини я й се терплю; тілько ж не соромлюсь, знаю бо, в кого увірував, і певен, що силен Він переказ мій схоронити до того дня.

13 Май приклад здорових словес, котрі від мене чув єси, у вірі і любові, що в Христї Ісусї.

14 Добре завіщаннє схорони Духом сьвятим, що живе в нас.

15 Ти знаєш се, що одвернулись од мене всї, що в Азиї; а між ними Фигел і Гермоген.

16 Нехай же дасть милость Господь Онисифоровому дому, бо він часто мене впокоював, і кайданів моїх не соромив ся;

17 а бувши в Римі, дуже пильно шукав мене, та й знайшов.

18 Нехай дасть йому Господь знайти милость Господню в той день. А скілько услугував менї в Єфесї, ти лучче знаєш.

2-е Тимофiю 2

1 Ти ж, сину мій, кріпшай у благодатї, що в Христї Ісусї,

2 і, що чув єси від мене перед многими сьвідками, те передай вірним людям, котрі способні будуть і инших навчати.

3 Ти ж терпи лихо, яко добрий воїн Ісуса Христа.

4 Нїхто ж, воїном бувши, не мішаєть ся в справи життя (сього), щоб угодити тому, хто вибрав його воїном.

5 Хоч же хто й бореть ся, не заслужить вінця, коли не законно бороти меть ся.

6 Трудящому ратаєві перш подобає овощу скоштувати.

7 Зрозумій, що глаголю; а Господь нехай дасть тобі розум у всьому.

8 Поминай Господа Ісуса Христа, що встав із мертвих, з насїння Давидового, по благовістю моєму,

9 в Йому ж терплю лихо аж до кайдан, як лиходїй, та слова Божого не скувати.

10 Тим усе терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасеннє, що в Христї Ісусї з вічньою славою.

11 Вірне слово: коли бо ми з Ним умерли, то з Ним і жити мем.

12 Коли терпимо, з Ним і царювати мем; коли відцураємось, і Він відцураєть ся нас.

13 Коли не віруємо, Він вірним пробуває, відректись бо себе не може.

14 Про се нагадуй, сьвідкуючи перед Господом не перечитись; нї на що воно не потрібне, (тілько) на руїну тих, що слухають.

15 Старай ся поставити себе вірним перед Богом, робітником без докору, право правлючим слово правди.

16 Від скверного марнословия оддаляй ся; більше бо та більш (такі) розводять безбожність,

17 і слово їх, як гангрена (рак), мати ме жир. З таких Гименей і Филит,

18 котрі проти правди согрішили, говорячи, що воскресеннє вже було, і перевертають деяких віру.

19 Твердо ж основина Божа стоїть, маючи печать таку: Познав Господь своїх, і: Нехай відступить од неправди всяк, а хто іменує імя Христове.

20 У великому ж домі не тілько посуд золотий та срібний, а й деревяний і глиняний; і инші на честь, а инші на нечесть.

21 Оце ж, коли хто очистить себе від сього, буде посудиною на честь, осьвяченою і потрібною владицї, на всяке дїло добре наготовленою.

22 Від похотей молодечих утїкай; побивай ся ж за правдою, вірою, любовю, миром з тими, що призивають Господа чистим серцем.

23 Від дурного ж і невченого змагання вхиляй ся, знаючи, що воно родить сварки.

24 Слуга ж Господень не повинен сваритись, а бути тихим до всїх, навчаючим, незлобним,

25 щоб нагідно навчав противних, чи не дасть їм Бог покаяння на зрозуміннє правди,

26 і виплутають ся з дияволських тенет, що живими вловлені від нього у його волю.

2-е Тимофiю 3

1 Се ж відай, що в послїдні днї настануть времена люті.

2 Будуть бо люде самолюбцї, сріблолюбцї, пишні, горді, хулителї, родителям непокірні, невдячні, безбожні,

3 нелюбовні, непримирливі, осудливі, невдержливі, люті, вороги добра,

4 зрадники, напастники, гордувники, що більш люблять розкоші, нїж Бога,

5 мають образ благочестя, сили ж його відцурались. І ти від таких одвертай ся.

6 Бо з таких ті, що влазять у доми і полонять женщин, отягчених гріхами, що водять ся всякими похотьми,

7 що завсїди вчять ся, та й нїколи до зрозуміння правди прийти не можуть.

8 Як Яннїй та Ямврій противились Мойсейові, так само й сї противлять ся правдї, люде попсованого розуму, нетямущі в вірі.

9 Та не поступлять вони далїй; безумство бо їх явлене буде всїм, як і тих було.

10 Ти ж послїдував єси моїй науцї, життю, постанові, вірі, довготерпінню, любові, терпінню,

11 гоненню, стражданням, які лучились менї в Антиохиї, в Ікониї, в Листрі; котрі гонення я перенїс, і від усїх ізбавив мене Господь.

12 І всї ж, хто хоче благочестиво жити в Христї Ісусї, гонені будуть.

13 Лукаві ж люде та чарівники дійдуть до гіршого, зводячи та даючи себе зводити.