Біблія /Библия - Кулиш Пантелеймон Александрович - Страница 449

16 Благотворення ж і подїльчивости не забувайте; такими бо жертвами вельми догоджують Богу.

17 Слухайте наставників ваших і коріть ся (їм); вони бо пильнують душ ваших, яко мають перелїк оддати; щоб з радістю се робили, а не зітхаючи; не користь бо вам се.

18 Молїте ся за нас: уповаємо бо, що добру совість маємо, у всьому хотячи добре жити.

19 Найбільше ж благаю се чинити, щоб скоро вернено мене вам.

20 Бог же впокою, що підняв з мертвих великого Пастиря вівцям через кров завіту вічнього, Господа нашого Ісуса Христа,

21 нехай звершить вас у всякому доброму дїлї, щоб чинили волю Його, роблячи в вас любе перед Ним, через Ісуса Христа, котрому слава до віку вічнього. Амінь.

22 Благаю ж вас, браттє, прийміте се слово напомину: бо коротко написав вам.

23 Знайте, що брата нашого Тимотея випущено, з котрим, коли скоро прийде, побачу вас.

24 Витайте всїх наставників ваших і всїх сьвятих. Витають вас ті, що з Італиї.

25 Благодать з усїма вами. Амінь.

Об'явлення 1

1 Одкриттє Ісуса Христа, котре дав Йому Бог, показати слугам своїм, щz має скоро бути, і показав, піславши через ангела свого, слузї своєму Йоанові,

2 котрий засьвідкував про слово Боже, і сьвідченнє Ісуса Христа, і що видїв.

3 Блаженний, хто читає, і хто слухає слова пророцтва, і хоронить, що написано в ньому; бо час близький.

4 Йоан семи церквам, що в Азиї: благодать вам і впокій від Того, що єсть, що був, і що прийде, і від семи духів, що перед престолом Його;

5 і від Ісуса Христа, котрий сьвідок вірний, первородень із мертвих, і князь царів земних; Йому, милуючому нас, і обмившому нас від гріхів наших в крові своїй,

6 (і зробив тому нас царями і сьвящениками Богу і Отцеві своєму,) слава і держава по вічні віки. Амінь.

7 Ось, ійде з хмарами, й побачить Його всяке око, і ті, що Його прокололи; і заголосять перед Ним усї роди землї. Так, амінь.

8 Я Альфа і Омега, почин і конець, глаголе Господь, що єсть, і що був, і що прийде, Вседержитель.

9 Я Йоан, і брат вам, і спільник у горю і в царстві і в терпінню Ісуса Христа, був на острові, званім Патмос, за слово Боже, і за сьвідкуваннє Ісуса Христа.

10 Я був в дусї в день Господень, і чув ізза себе великий голос, наче труби, що глаголав:

11 Я Альфа і Омега, Первий і Останнїй; і що бачиш, напиши в книгу; і пішли церквам, що в Азиї: в Ефез, і в Смирну, і в Пергам, і в Тиятир, і в Сарди, і в Филадельфию, і в Лаодикию.

12 І обернув ся я, щоб побачити, чий се голос, що глаголав до мене; а обернувшись, побачив я сїм сьвічників золотих;

13 і посеред семи сьвічників подібного Сину чоловічому, з'одягненого в довгу одежу, і підперезаного по грудех золотим поясом.

14 Голова ж Його і волоссє білі, як вовна біла, як снїг; а очі Його як поломінь огняна;

15 а ноги Його подібні до мідї, наче в печі розпаленої; а голос Його, як шум многих вод;

16 а мав Він у правій руцї своїй сїм звізд; а з уст Його виходив меч обоюдний, гострий; а очі Його, як сонце, що сьвітить у силї своїй.

17 І коли побачив Його, впав я до ніг Його як мертвий; і поклав Він праву свою руку на мене, глаголючи менї: Не бій ся, я Первий і Останнїй, і живий;

18 і був я мертвий, і ось живу по вічні віки; амінь. І маю ключі пекла і смерти.

19 Напиши, що бачив єси, і що єсть, і що має бути після сього;

20 тайна семи звізд, котрі бачив єси у правицї моїй, і сїм сьвічників золотих (така): сїм звізд, се ангели семи церков; а сїм сьвічників, се сїм церков.

Об'явлення 2

1 Ангелові Єфеської церкви напиши: Се глаголе Той, що держить сїм звізд у правицї своїй, що ходить посеред семи сьвічників золотих:

2 Знаю дїла твої, і труд твій, і терпиливість твою, і що не можеш терпіти лихих, і досьвідчив тих, що зовуть себе апостолами, та ними не є, я знайшов їх ложниками,

3 і терпів єси, і маєш терпиливість, і задля імени мого трудив ся єси, і не знеміг ся.

4 Тільки ж маю проти тебе, що ти любов твою перву оставив.

5 Згадай же, з відкіля випав єси, і покай ся і перві дїла роби; а то прийду до тебе скоро, і двигну сьвічник твій з місця його, коли не покаєш ся.

6 Тільки ж се (добре) маєш, що ненавидиш дїла Николаітів, котрі й я ненавиджу.

7 Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам: Хто побідить, тому дам поживати від дерева життя, що по серединї раю Божого.

8 І ангелові церкви Смирнейської напиши: Се глаголе Первий і Останнїй, що був мертвий і ожив:

9 Знаю дїла твої, і горе і убожество (багатий же єси), і хулу тих, що зовуть себе Жидами, та ними не є, а зборище сатани:

10 Нїчого не бій ся, що маєш терпіти. Ось, диявол вкидати ме декотрих із вас у темницю, щоб спокусити вас; і мати мете горе десять день. Будь вірний аж до смерти, і дам тобі вінець життя.

11 Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам. Хто побідить, не мати ме кривди від другої смерти.

12 І ангелові церкви, що в Пергамі, напиши: Се глаголе Той, що має меч обоюдний, гострий:

13 Знаю дїла твої, і що ти домуєш, де престол сатани, і держиш імя моє, і не відрік ся віри моєї і в ті днї, коли Антипа, сьвідок мій вірний, убитий у вас, де домує сатана.

14 Тільки ж маю дещо проти тебе, бо маєш там таких, що держать ся науки Валаама, котрий навчив Валака ввести поблазнь перед синами Ізраїлевими, щоб їли ідолські жертви і жили в перелюбі.

15 Також маєш і таких, що держать ся науки Николаітів, що я ненавиджу.

16 Покай ся; ато прийду до тебе скоро, і воювати му з ними мечом уст моїх.

17 Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам. Хто побідить, тому дам поживати від манни закритої, і дам йому камінь білий, а на каменї нове імя написане, котрого нїхто не знає, тільки, хто приняв.

18 І ангениові церкви в Тиятирі напиши: Се глаголе Син Божий, що має очі свої, як поломінь огняна, і ноги Його подобні мідї:

19 Знаю твої дїла і любов і служеннє, і віру, і терпиливість твою, і дїла твої, і що останнїх більше, як первих.

20 Тільки маю дещо проти тебе, бо даєш жінцї Єзавелї, що зове себе пророкинею, учити і зводити моїх слуг, жити в перелюбі і їсти ідолські жертви.

21 Я дав їй часу, щоб покаялась в перелюбі своїм, та не покаялась.

22 Се я кидаю її на постїль, і перелюбників з нею у велике горе, коли не покають ся в дїлах своїх.

23 І дїти її убю смертю; і пізнають усї церкви, що я дослїджую внутро і серця; і дам вам кожному по дїлам вашим.

24 Вам же глаголю, і иншим, що в Тиятирі, скільки їх не мають сієї науки, і котрі не пізнали глибинї сатаниної, як кажуть, що не кину на вас иншого тягару;

25 тільки, що маєте, держіть, аж поки прийду.

26 І хто побідить, і хто хоронить аж до кінця дїла мої, тому дам власть над поганами;

27 і пасти ме їх жезлом залїзним; як посуди глиняні покрушать ся; як се я приняв від Отця мого;

28 і дам йому ранню зору.

29 Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам.

Об'явлення 3

1 І ангелові церкви в Сардах напиши: Се глаголе Той, що має сїм духів Божих, і сїм звізд. Знаю твої дїла, що маєш імя, що живеш, а мертвий єси.

2 Будь чуйний, і утверджуй инше, що має вмерти, бо не знайшов я, щоб дїла твої були скінчені перед Богом.

3 Тим то згадай, як приняв і чув єси, і хорони, і покай ся, коли ж не чувати меш, прийду на тебе, як злодїй, і не знати меш, якого часу прийду на тебе.

4 Та маєш не багато імен в Сардах, що не опоганили одеж своїх; вони ходити муть зо мною у білих, бо достойні.

5 Хто побідить, то з'одягнеть ся в білу одїж, і не витру імя його з книги життя, і визнаю імя його перед Отцем моїм, і перед ангелами Його.

6 Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам.

7 І ангелові церкви, що в Филадельфиї, напиши: Се глаголе Сьвятий, Правдивий, що має ключ Давидів, котрий відчиняє, і нїхто не зачинить, і зачиняє, і нїхто не відчинить:

8 Знаю твої дїла; ось дав я перед тобою незачинені двері, і нїхто не може зачинити їх; ти малу маєш силу, а схоронив моє слово, і не відрік ся імени мого.