Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих - Гудкайнд Террі - Страница 102

Сказав, що моя справа не думати, а виконувати наказ. Я боровся з вами пліч-о-пліч, Мати-сповідниця. І мені здається, знаю вас краще, ніж принц Гарольд. Я знаю, що ви віддано захищаєте всіх жителів Серединних Земель. Я сказав йому, що Цірілла робить дурість. А він розсердився і гаркнув, що мій обов'язок — виконувати наказ.

І тоді я заявив йому, що у такому разі дезертирую з галеанської армії і залишаюся з вами. Я думав, що він накаже мене стратити за такі слова, але тоді йому довелося б стратити всю тисячу, бо інші вважають так само, як я. Дуже багато солдатів вийшли вперед і висловили це йому прямо в обличчя. Тоді він скис і дозволив нам приїхати сюди разом з ним. Сподіваюся, ви на нас не сердитеся, Мати-сповідниця?

У цей момент Келен ніяк не могла змусити себе виступати в ролі Матері-сповідниці. Вона міцно обійняла молодого офіцера.

— Спасибі тобі, Бредлі.

Обхопивши його за плечі, вона посміхнулася:

— Ти думав головою. Хіба можна на це сердитися.

— Колись ви сказали нам, що ми — борсуки, які намагаються проковтнути цілого лося. І здається мені, що зараз ви хочете зробити те ж саме. Якщо і існує борсук, здатний заковтнути лося цілком, то це ви, Мати-сповідниця. Але мені здається, ми не дозволимо вам виконати це без нашої допомоги.

Вони обернулися і побачили генерала Мейфферта на чолі групи солдатів. Вони виносили з хатинки тіло принца Гарольда.

— Я так і думав, що це погано скінчиться, — зауважив молодий капітан. — З тих пір як з Ціріллой все це сталося, принц Гарольд був сам не свій. Я завжди любив цю людину. І мені було боляче залишати його. Але він попросту зовсім перестав міркувати.

Келен ласкаво тримала руку на плечі юнака, поки вони спостерігали, як забирають тіло.

— Мені дуже шкода, Бредлі. Як і ти, я завжди була про нього високої думки. Мені здається, він так довго бачив, як страждає його сестра і королева, що це просто зламало його. Постарайся зберегти про нього хороші спогади.

— Звичайно, Мати-сповідниця.

— Мені потрібно, щоб один з ваших солдатів доставив послання Ціріллі, — змінила тему Келен. — Я збиралася відіслати його з Гарольдом, але тепер нам знадобиться гонець.

— Я про це подбаю, Мати-сповідниця. Келен тільки зараз зрозуміла, що взагалі-то дуже холодно, а вона навіть не взяла плаща. Коли капітан відбув — йому належало розмістити своїх людей і призначити гінця, — Келен повернулася в хатинку.

Кара підкладала в вогонь поліна. Верна з Еді вийшли.

Уоррен шукав якусь карту — в кутку, у кошику із картами та діаграмами.

Він рушив було до виходу, але Келен вхопила його за руку. Вона заглянула чарівникові в очі, знаючи, що ці сині очі куди старші, ніж здаються, Річард невпинно повторював, що Уоррен — один з найрозумніших людей, що йому доводилося зустрічати. Крім цього, говорили, що справжній талант Уоррена — це пророцтва.

— Уоррен, скажи, ми всі загинемо в цій божевільній війні?

Його обличчя освітила сором'язлива, але лукава посмішка.

— А мені здавалося, ти не віриш пророцтвам, Келен. — Вона випустила його руку.

— Мабуть, ні. Забудь.

Кара вийшла слідом за Уорреном — вона попрямувала на пошуки дров. Келен влаштувалася ближче до вогню і втупилася на статуетку «Сильна духом», що стояла на камінній дошці. Зедд заспокійливо поклав руку їй на плече.

— Те, що ти сказала Гарольду про те, що потрібно думати головою, користуватися своїм розумом, було дуже мудро, Келен. Ти була права.

Її пальці торкнулися гладкої, вирізаної з горіха статуетки.

— Це те, що сказав Річард, коли розповідав мені, як нарешті прийшов до розуміння того, що повинен робити. Він сказав, що єдина влада, якій він може підкорятися, це влада розуму.

— Річард це сказав? Саме ці ось слова? — Келен кивнула, не відводячи погляду від статуетки.

— Він сказав, що перший закон розуму говорить: що існує, то існує, що є, то є, і що на цьому непорушному залізному принципі грунтується всяке знання. Він сказав, що це основа, звідки виростає життя. Він сказав, що мислення означає вибір, а бажання і сподівання не є факт і не є способом пізнання. По-моєму, цей пункт Гарольд блискуче підтвердив. Річард сказав, що розум — це наш єдиний спосіб розуміння реальності, наш основний інструмент виживання. Ми можемо і не утрудняти себе думанням, відмовитися від даного нам розуму, але не в нашій владі уникнути падіння в ту прірву, яку ми відмовляємося бачити.

Прислухаючись до потріскуванню вогню, Келен блукала поглядом по статуетці, що вирізав для неї Річард. Не дочекавшись від Зедда коментарів, вона озирнулася на нього. Старий чарівник дивився у вогонь, по його щоці котилася сльоза.

— Зедд, що скоїлося?

— Хлопчик сам до цього дійшов. — У голосі старого звучали одночасно самотність і гордість. — Він розуміє це… І абсолютно правильно тлумачить. Він навіть сам сформулював його і застосував.

— Дійшов до чого?

— До самого основного правила, Шостого Правила Чарівника. Єдина влада, якій ти можеш підкорятися, це влада розуму.

У його горіхових очах відбивався вогонь вогнища.

— Шосте Правило — це вісь, навколо якої обертаються всі інші правила. Це не тільки найважливіше з них, але і найпростіше. І тим не менше саме його найчастіше порушують або ігнорують, і саме воно — найбільш зневажуване. Але ним необхідно оволодіти, незважаючи на одвічне обурення незліченних дурнів.

Нікчемність, несправедливість і саморуйнування чекають тих, хто його ігнорує, бо напівправда згубна навіть для вірних учнів, глибоко віруючих і безкорисливих послідовників.

Віра і почуття — ласкава основа зла. На відміну від розуму віра і почуття не встановлюють кордонів для будь-якої омани, будь-якого сподівання. Це — сильна отрута, що дає одурманеним нею ілюзію морального права на будь-який злочин.

Віра і почуття — це тьма в порівнянні зі світочем розуму.

Розум — це квінтесенція істини. І повністю зрозуміти і оцінити життя можна тільки за допомогою розуму, підкоряючись лише його владі. І відмовляючись від влади розуму, відторгаючи самостійне мислення, людина прирікає себе на смерть.

До ранку наступного дня пішла додому приблизно половина галейської армії, підкоряючись наказу своєї королеви і принца Гарольда. Решту, як капітан Райан і його молоді солдати, воліли зберегти вірність Д'харіанській імперії.

Лейтенант Лейден — колишній генерал — і все кельтонское військо теж до ранку відбуло до Кельтона. Лейден залишив Келен лист, де написав, що, враховуючи рішення Галеї порвати з Д'харіанською імперією, він змушений повернутися додому, щоб захищати Кельтон, оскільки, поза всяким сумнівом, егоїстичні дії галейців приведуть до того, що Імперський Орден напевно дістанеться до долини річки Керн і загрожуватиме Кельтону. Він також висловив надію, що Мати-сповідниця, безумовно, усвідомлює, наскільки велика загроза Кельтону, і розуміє, що він зовсім не дезертирує і не кидає її і Д'харіанську імперію, а всього лише прагне захистити свій народ.

Келен знала про відхід військ. Генерал Мейфферт з Уорреном повідомили їй про це. Так що вона чекала цього і спостерігала за відходом армій. Генералу Мейфферту вона наказала відпустити всіх, хто забажає. Війна у власному таборі ні до чого доброго не приведе. А моральний дух тих, хто залишився, міцно підтримувало усвідомлення того, що вони воюють за праве діло.

У той же день, коли Келен сиділа, пишучи послання генералу Болдуїну, командувачу всіма кельтонськими військами, до неї завітали генерал Мейфферт з капітаном Райаном. Вислухавши їх план, вона дала капітанові Райану дозвіл з добірною групою д'харіанських військ провести рейди проти армії Ордену. Уоррену і шістьом сестрам доручили супроводжувати групу.

Імперський Орден уже просунувся далеко на південь, і Келен терміново потрібні були відомості про те, що Орден робить і в якому стані його війська. До того ж, враховуючи огидну погоду — що, втім, було тільки на руку її армії, — Келен хотілося підсилити наскільки можливо тиск на Орден. Капітан Бредлі Райан і його майже тисячна банда були досвідченими гірськими єгерями і придбали свій військовий досвід приблизно в таких же важких умовах. Келен довелося битися з капітаном Райаном і його юними галейськими солдатами, і вона сама навчила їх боротися з переважаючими силами противника. Тільки от цього разу чисельність супротивника зашкалювала за мільйон…