Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих - Гудкайнд Террі - Страница 143

— Нарешті! — Він схопився на ноги.

Ніккі сподівалася, що тих жалюгідних грошей, що Річарду вдалося заощадити, вистачить, щоб догодити Захиснику Мускіну. Подумки вона зважувала список осіб, що запропонували грошей в допомогу Річарду.

— Ось, — підійшов до неї Іцхак.

Він квапливо сунув їй в руку важкий капшук. Ніккі подивувалася його тяжкості. Гаманець ледве уміщався в неї на долоні. Дурниця якась. Вона подумала, що Річард, повинно бути, насував туди якихось залізяк для тяжкості. Розв'язавши кошіль, вона висипала вміст на долоню.

Ніккі ахнула. Майже дві дюжини золотих марок. Ні однієї срібноі. Одне золото.

— Благой Творець… — Прошепотіла вона, витріщивши очі. — Звідки у Річарда такі гроші?

Тут було більше грошей, ніж більшість цілком заможних людей бачили за все своє життя. Вона подивилася Іцхаку в очі.

— Звідки у Річарда такі гроші? Той, скинувши з голови свій червоний капелюх, нетерпляче махнув на золото у неї в руці.

— Річард їх заробив. — Ніккі насупилася.

— Заробив? Яким чином? Ніхто не може заробити стільки грошей. У всякому разі, чесним шляхом. — Вона відчула, як у ній закипає злість. — Річард вкрав те золото, чи не так?

— Не будь дурепою, — роздратовано смикнув плечем Іцхак. — Річард його заробив. Він купує і продає товар. — Ніккі рипнули зубами.

— Як він отримав ці гроші?

— Я ж тобі сказав, — сплеснув руками Іцхак. — Він їх заробив своїм горбом. Сам. Він купує різний товар і продає тим, хто цей товар потребує.

— Товар? Який товар? Контрабанду?

— Ні! Товар на зразок заліза і сталі…

— Дурниці! Як він зміг стільки перевозити? Тягаючи на спині?

— Спочатку так. А потім він купив фургон…

— Фургон!

— Так. І коней. Він купує вугілля та руду і продає їх плавильників. Але головним чином він купує метал на плавильнях та продає ковалеві. Коваль витрачає багато металу. Він купує його у Річарда. Ось як Річард заробив гроші.

Ніккі схопила Іцхака за комір.

— Відведи мене до цього коваля!

Ніккі була в люті. Весь цей час вона вважала, що Річард — чесний трудівник, що працював в поті чола, а тепер ось виявила, що його правильно посадили за грати. Він винен у тому, що висмоктує у чесних трудівників їх кревні грошики. Він спекулянт.

В даний момент вона зовсім не шкодувала про те, що з ним роблять у в'язниці. Він заслужив це і навіть більше. Він злочинець, що краде золото у чесних трудівників. Ніккі трясло від приниження, що йому так от вдалося обвести її навколо пальця.

Ніккі вже бачила раніше будівництво, де зводили палац, але здалеку, коли ходила у справах по місту. Так близько до будови вона не була жодного разу. Схоже, палац буде саме таким, як його описав Джеган. Видовище було вражаюче. Всі надихаючі слова брата Нарева, що Ніккі чула в дитинстві, зазвучали в її мозку, як божественний хорал.

Стіни вже звели вище рівня вікон першого поверху. У деяких секціях вже поклали перекриття для наступного поверху.

Але найбільше її вразило те, що було перед стінами. Такої кількості скульптур вона зроду не бачила. У повній відповідності з вказівками брата Нарева статуї були переконливими і надихаючими. Ніккі бачила людей, що плакали над відображеними в камені сценами, що плачкали над цим втіленням тієї нікчемної тварюки, якою є людина, і нестерпної досконалості Творця. Ці вельми вражаючі скульптурні зображення не залишали ніяких сумнівів в тому, що Орден — єдина надія людства на порятунок. Як і сказав Джеган, цей палац буде здійснювати на народ приголомшливий емоційний вплив.

— Чому тут шибениці? — Поцікавилася вона у Іцхака, поки вони йшли по широкій брукованій доріжці, де стояли глядачі, що спостерігали за будівництвом. Деякі опускалися на коліна і молилися перед різними моторошними сценами, зображеними в камені.

— Скульптори. — Покосившись на шибениці, Іцхак зірвав капелюха. — Було сказано, що вони брали участь в заколоті.

Ніккі ковзнула поглядом по трупах, що гойдалися на мотузках і вже розкладалися.

— А з чого це раптом скульпторам приймати участь у заколоті? У них є робота. Більш того, вони трудяться над творіннями, оспівуючими Орден. Вже вони-то краще за інших повинні розуміти, що для того, щоб сподіватися на винагороду в іншому світі, необхідно випробувати страждання на цьому.

— А я і не говорив, що вони в ньому брали участь. Я сказав: було сказано, що вони брали участь.

Ніккі не стала його поправляти. Всі люди аморальні. Немає жодної людини, яку засудили б до страти несправедливо. Включаючи Річарда.

Безліч стоячих під надійними укриттями мармурових монолітів, над якими працювали скульптори, тепер були закинуті. Для роботи каменярів були зведені будівельні ліси і скати. Поки вони клали каміння, раби підтягували їм по скатах величезні кам'яні блоки, тягали відра з розчином, глиною або гравієм або працювали в траншеях, зводячи підземні камери, де Орден буде рятувати світ від найзапекліших грішників і де злочинці будуть зізнаватися у своїх злочинах.

Це, звичайно, жахлива робота, але не можна насадити сад, не забруднивши рук.

Кузня, розташована на пагорбі, який здіймався над колосальним будівництвом, виявилася найбільшою з усіх, які Ніккі коли-небудь бачила. Хоча, враховуючи розмах будівництва, це цілком зрозуміло. Вона залишилася чекати зовні, поки Іцхак швидко пішов за ковалем.

Гуркіт молотів, дзвін сталі, запах розпеченого металу, кислоти та диму викликали наплив спогадів про завод батька. На якусь мить серце Ніккі прискорило свій біг — вона знову перетворилася в маленьку дівчинку. Їй здавалося, що ось-ось вийде батько і посміхнеться їй, а в його очах буде той чудовий енергійний блиск.

Але замість цього до неї вийшов кремезний чоловік. І він зовсім не посміхався і дивився на неї з погрозою. Спершу Ніккі подумала, що він лисий. Але потім помітила, що волосся у нього повно, тільки воно дуже коротко обстрижене. Деякі з робочих її батька, які мали справу з розпеченим металом, теж так стриглися. Його спопеляючий погляд змусив би будь-яку іншу жінку відскочити кроків на п'ять.

Витираючи руки об ганчірку, він йшов до неї, вивчаючи її більш обережно, ніж більшість чоловіків. Крім Річарда. Його щільний шкіряний фартух був поцяткований сотнями маленьких пропалених дірочок.

— Пані Сайфер?

Іцхак відійшов убік, воліючи триматися в тіні.

— Цілком вірно. Я дружина Річарда.

— Забавно, Річард жодного разу не згадував про вас. Я припускав, що дружина у нього, напевно, є, але він ніколи…

— Річарда забрали в тюрму.

Сердитий погляд миттєво змінився стурбованим.

— Річарда заарештували? За що?

— Судячи з усього, за найпоширеніший злочин. За обман людей.

— За обман людей? Річарда? Та вони зовсім здуріли!

— Боюся, що ні. Він винен. У мене є докази.

— Які ще докази?!

Іцхак, нездатний більше стримуватися, підійшов ближче.

— Гроші Річарда. Гроші, що він заробив.

— Заробив?! — Крик Ніккі змусив Іцхака відсахнутися. — Ви маєте на увазі гроші, які він вкрав! — Погляд коваля знову став спопеляючим.

— Вкрав? І в кого ж, по-вашому, він їх вкрав? Хто його звинувачує? Де жертви?

— Ну, ви, приміром.

— Я?

— Так, боюся, що ви — одна з його жертв. Я прийшла, щоб повернути вам гроші. Я не можу скористатися злочинними грошима, щоб позбавити злочинця від справедливого покарання. Річарду доведеться заплатити за свій злочин. Орден про це подбає.

Коваль, відкинувши ганчірку в сторону, взявся в боки.

— Річард в житті ні в кого не вкрав і срібного пенні! І в мене в тому числі! Він заробив ці гроші.

— Він обдурив вас.

— Він продавав мені залізо і сталь. Мені потрібні сталь і залізо, щоб робити всяку всячину для Притулку. Брат Нарев приходить сюди і гарчить на мене, вимагаючи, щоб я виготовив те та се. Але він не поставляє мені метал, з якого я можу це зробити. А Річард поставляє. До появи Річарда мене самого мало не поховали в небі, бо ось Іцхак, наприклад, не міг поставити мені потрібну кількість металу!