Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія - Гудкайнд Террі - Страница 91

— І що сталося, коли люди захотіли змінити порядки або не змогли виносити принципи вашої імперії? — Запитав Річард.

Оуен подивився на пригнічений особи оточуючих.

— Великі Розмовляючі не визнали їх ідеї. Мудрий сказав, що вони принесуть розкол в наше життя. Їх надії на нове життя розтоптали, а їх самих засудили. — Чоловік проковтнув. — Так що ці люди змушені були покинути Бандакар. Вони пішли з нашої країни стежкою вигнанців, щоб знайти нове життя. Жоден з них не повернувся назад.

Річард провів рукою по обличчю.

— Значить, вони померли, бажаючи знайти нове життя, краще, ніж ви пропонували їм.

— Але ти не зрозумів, — Оуен встав. — Ми як і ті люди. — Він показав на тих, що прийшли з ним. — Ми відмовилися повернутися додому і здатися солдатам Ордена, хоча знали, що безневинних будуть катувати за нашу відмову виконати вимоги загарбників. Ми знали, що це не зупинить Орден, тому і не повернулися. Щоб спробувати врятувати наш народ, ми пішли проти волі Великих Розмовляючих і Мудрого. За це нас засудять. Ми зважилися і перейшли перевал в пошуках відповідей, у пошуках способу позбавитися від влади Імперського Ордена. Розумієте? Ми такі ж, як і ті, інші, люди. Як і вони, ми вибрали життя і спробували змінити порядок речей, оскільки теж не могли більше терпіти те, що відбувається.

— Тоді, можливо, ви починаєте розуміти, що все, що мало до вас відношення до цього моменту, вело до смерті, а не до життя, — сказав Річард. — Можливо, тепер ви бачите, що ваше так зване «освічене вчення», не більше ніж пов'язка, що закриває вам очі.

Річард поклав руку на плече Оуена. Він подивився на власну статуетку, міцно затиснуту в іншій руці, і перевів погляд на похмурі обличчя.

— Ваші люди залишились далеко позаду, не впоравшись з випробуваннями. Тільки ви зайшли так далеко. Тільки ви почали використовувати розум, щоб спробувати знайти рішення, яке звільнило б вас і ваших коханих. Вам ще багато чому належить навчитися, але, нарешті, ви намацали правильний шлях. Тепер не час зупинятися. Ви повинні мужньо зустріти те, що нам належить зробити, якщо дійсно хочете врятувати своїх близьких.

Вперше бандакарці виглядали гордими. Розуміння прийшло до них, коли вони перестали повторювати завчені з чужих слів безглузді промови і почали говорити те, що думають самі.

Дженнсен насупилася, розмірковуючи.

— Річард, чому ті люди не повернулися назад, коли пішли через кордон? Якщо вони хотіли знайти нове життя, але виявили, що їм доведеться йти через Стовпи Творіння, чому вони не повернулися назад, хоча б для того, щоб взяти з собою припаси і необхідне спорядження, щоб пройти там?

— Точно, — підтвердила Келен. — Джордж Сайфер пройшов за кордон через Королівські Ворота і повернувся назад. Еді говорила, що в кордоні є проходи, отвори, подібні тим, через які жителі Бандакара виганяли злочинців. Тоді чому ж ті люди не повернулися? Чому вони не скористалися проходом?

Всі закиваликивали, погоджуючись з Келен. Вони теж хотіли почути розгадку.

— Спочатку я теж замислювався про це, — Річард погладжував великим пальцем блискучу чорну поверхню статуетки, — Я думаю, кордони в Серединних землях мають проходи, тому що вони дуже великі, тобто тягнуться далеко. Тут кордон був набагато менш протяжний, і я сумніваюся, що тут були подібні проходи. Оскільки в цьому кордоні лише один пролом, і при цьому не дуже довгий, я думаю, Кейджа Ранг спеціально влаштував цей прохід, щоб злочинці, яких виганяли, могли вийти назовні, але не могли повернутися. Інакше вигнані злочинці, виявивши, що вони не можуть врятуватися, могли повернутися. А чарівник хотів запобігти такій можливості.

— Хіба можна так зробити? — Поцікавилася Келен. Річард поклав руку на руків'я меча.

— Звичайна гадюка може проковтнути жертву багато більшого розміру. Їх зуби нахилені всередину, так що поки змія пожирає жертву, та не може вибратися, врятуватися. Я вважаю, прохід в кордоні працює приблизно так само, дозволяючи рухатися тільки в одному напрямку.

— Думаєш, це можливо? — Перепитала Дженнсен.

— Такі випадки відомі, — сказала Келен.

Річард кивнув.

— Великий бар'єр між Новим і Старим світами влаштований так, щоб запобігати проникненню певних людей. Один прохід дозволяє пройти туди і назад, а другий — ні, — він вказав статуеткою на монумент. — Кейджа Ранг був великим чарівником. Він повинен був знати, як створити в кордоні такий прохід, який не дозволить нікому повернутися. Зрештою, саме він викликав кордон з потойбічного світу і поставив на місце майже три тисячі років тому.

— Так що всі, хто переходили кордон, вмирали, — сумно вимовив Оуен.

— Боюся, що так, — ще раз похитав головою Річард. — Кейджа Ранг розраховував, що він буде працювати, як він запланував, весь цей час. Він навіть передбачив падіння кордону.

— Я дечого не розумію, — сказав молодий чоловік. — Якщо цей чарівник був такий великий, і його магія настільки могутня, що він зміг звести стіну смерті, яка відділяла нас від решти світу протягом трьох тисяч років, то як же стіна могла впасти? В останні два роки її просто не було. Чому?

— Думаю, це через мене, — виступила вперед Келен.

Вона підійшла ближче. Річард не намагався її зупинити. У людей не повинно було з'явитися відчуття, ніби від них щось приховують.

— Пару років тому, відчайдушно намагаючись врятувати життя Річарду, я необережно закликала потойбічні сили, які, як ми тепер знаємо, повільно знищували магію в нашому світі. Річард вигнав ці злі сили, але вони пробули в світі деякий час, так що їх вплив цілком міг мати незворотні наслідки.

Люди обмінялися стривоженими поглядами. Жінка, що стояла перед ними, хвилину назад зізналася у скоєнні вчинку, що призвів до зникнення захисту, що оберігав їх тисячі років. Це через дії Келен жахливе насильство і грубість зовнішнього світу обрушилися на них. Це через неї звичний їм мирний спосіб життя звалився.

43

— Ви все ще не показали нам свою магію, — нарешті сказав один з чоловіків.

Річард випустив маленьку руку Келен і вийшов вперед.

— Кейджа Ранг придумав обмеження для своєї магії, провівши кордон з цього перевалу. — Річард дістав маленьку фігурку, що зображувала його самого, і показав їм. — Це послали мені, щоб попередити про падіння вашої країни.

— Чому верхівка пофарбована таким дивним чорним кольором? — Запитав один із тих, що стояли попереду.

— Думаю, це показує, як спливає мій час, а можливо, те, як скоро я помру.

Чоловіки схвильовано зашепотіли. Річард підняв руку, закликаючи їх дослухати.

— Усередині фігурки пісок — всім видно?

Витягаючи шиї, люди намагалися розгледіти те, на що він звертав їхню увагу. Але не всі стояли досить близько, і Річард пройшов поміж ними, тримаючи статую так, щоб можна було переконатися в схожості зображення з ним і побачити пісок всередині.

— Це не справжній пісок, — пояснив він. — Він магічний.

Лице Оуена скептично спотворилося.

— Але ви ж сказали, що ми не можемо бачити магію.

— Ви необдаровані, і магія не зачіпає вас, так що ви не можете відчувати звичайну магію. Проте кордон все ж не дає вам вийти в зовнішній світ, чи не так? Чому це так, як ви думаєте?

— Це стіна смерті, — сказав літній чоловік, так наче це було щось само собою зрозуміле.

— Але як вона може заподіяти шкоду людям, на яких не діє магія? Спроба самостійно пройти через кордон означає для вас смерть, як і для будь-якого іншого. Чому? Тому що кордон — це місце, в якому присутній потойбічний світ. Потойбічний світ — це світ мертвих. Ви можете бути необдарованими, але ви смертні. І як ви пов'язані з життям, так само ви зв'язані і зі смертю. Річард знову підняв статуетку.

— Ця магія пов'язана зі світом мертвих. Оскільки всі ви від природи смертні, то пов'язані зі світом мертвих силою Володаря підземного світу. Ось чому ви бачите пісок, який показує, як витікає мій час.