Десяте Правило Чарівника, або Фантом - Гудкайнд Террі - Страница 139

— Справді, біди, — визнав чарівник.

Ніккі хотіла сказати, що у самого Річарда бід було побільше, але вона не наважувалась вимовити подібну річ вголос. Вона відчувала себе пригніченою за нього через те, з чим він одного разу повинен буде зіткнутися. Але вона не хотіла бути тією, хто вимовить це.

— Тоді, якщо Річард знайде її, — запитала Ніккі ослабших голосом, — що йому потрібно буде зробити?

Зедд, затиснувши руки за спиною, глянув на неї і відвів погляд убік.

— Є інший спосіб підтвердити істинність копії, — сказала Кара.

Обидва, Зедд і Ніккі, насупившись, налаштувалися почути хибне припущення.

— Вам тільки потрібно знайти інші копії, — сказала вона, — і порівняти їх.

Тієї, яка була в пам'яті у Річарда, вже немає. Якщо знайти інші, їх можна буде порівняти. Та, яка буде відрізнятися, і повинна бути єдино вірною копією. Всі чотири інші, які будуть однаковими, будуть помилковими ключами.

Зедд вигнув брову.

— А що якщо люди, які зробили помилкові ключі, уявили, що одного разу одна розумна Морд-Сіт додумається до цього і тому всі копії зробили відмінними одна від одної так, щоб їх не можна було порівняти?

Кара зніяковіла.

— Ох.

Ніккі підняла руки. — Навіть якщо й так, як їх знайти? Я маю на увазі те, що вони були заховані три тисячі років тому!

— Ну, не тільки це, — вимовив Зедд, — Натан говорив, що були підвали і під Палацом Пророків, але це місце було зруйновано. Я знаю це, тому що я сам встановив руйнуюче заклинання. Нічого не залишилося, і навіть якщо так чи інакше якась частина підземелля збереглася, палац був побудований на острові. Після того, як острів був зруйнований, вода затопила б будь-яке підземне сховище, яке не зруйнувалося.

Та книга, що можливо знаходилася там, уже знищена. А якщо вона була там, то це був справжній чи помилковий ключ? А що, якщо, за весь цей час, інші були теж знищені? Залишається питання, як з'ясувати, що та, що в пам'яті у Річарда, і та, яку я знайшов, обидві є єдиними істинними ключами.

Ніккі подивилася в сторону.

— Боюся, вони можуть виявитися помилковими копіями — та, що в пам'яті Річарда і та, яку знайшов ти внизу в підземеллі.

Зедд почав крокувати. — Я не бачу ніякого способу переконатися в цьому.

— Є два шляхи, — сказала вона. — Перший. Правда, не можу заприсягтися. Хоча я тільки почала перекладати «Книгу Життя», але знайшла відомості, що мають відношення до згадки про використання ключа. Говориться, що, якщо людина, який ввела шкатулки в гру, буде не в змозі використати ключ належним чином, шкатулки знищаться разом з тим, хто ввів в їх у гру.

— Використовуй ключ належним чином… — Сказав Зедд в глибокій задумі.

— Як мені здається, що якщо Даркен Рал був би не в змозі використовувати істинний ключ правильно, то в той момент, коли він здійснив свою останню вирішальну дію над скриньками, слідуючи вказівкам Річарда, то разом з ним зруйнувались би і шкатулки Одена. Але, як ми знаємо, шкатулки Одена не зруйнувалися, і я б припустила, що Річард дуже добре виклав помилковий ключ, і Даркен Рал просто відкрив неправильну шкатулку і це знищило тільки його.

Але це не означає, що шкатулки зруйнуються, якщо буде використовуватися помилковий ключ, оскільки в той час, коли ця книга була написана, не було ніяких помилкових ключів, так що, ця ситуація не враховувалася, коли описувалися всі ці відомості.

Зедд насупився в задумі.

— Ти впевнена щодо цього?

— Ні, — зізналася Ніккі. — Все це складно, а я тільки почала переклад. Я переглянула цю частину, оскільки вона стосувалася використання ключа для виконання необхідних послідовностей. Тут є формули, які повинні бути прийняті до уваги. Я довела до вас лише початкове попередження.

Ніккі стояла біля столу, і запустивши пальці однієї руки в волосся, а іншою рукою упираючись у стегно, схилилася над відкритою книгою.

— Бачите, що я маю на увазі? — Вона жестом вказала на книгу. — Якщо Річард спотворив істинний ключ, змушуючи Даркена Рала вибрати невірну шкатулку, схоже на те, що шкатулки повинні були знищитися слідом за Даркеном Ралом. Скидається на те, що у Річарда в пам'яті помилковий ключ.

— Можливо. Але все ж, ти говориш про це невпевнено, — крокуючи, Зедд потер шию. — Давай не будемо робити помилки, перескакуючи до висновків.

Ніккі кивнула.

— Ти говориш, ніби є дещо ще, над чим ти продовжуєш міркувати? — Запитав Зедд.

Ніккі кивнула і процитувала головне пророцтво, то, яке було повідано їм Натаном.

«У році цикад, коли захисник принижених і страждаючих під прапором Світла і людяності, нарешті, розколе зграю, це послужить знаком того, що пророцтво пробуджено і вирішальна заключна битва близька. Будьте обережні, всі істинні вилки та їх похідні в цьому корені переплутані. Істинним є тільки основний стовбур цього пророцтва. Якщо fuer grissa ost drauka не очолить цей фінальний бій, світ, який вже стоїть на краю тіні, впаде в жахливу темряву».

— Бачите? — Запитала Нікі, — захисник принижених і страждаючих під прапором Світла і людяності — це — Джеган і Імперія Ордена. Наступні слова говорять, що те, коли він нарешті, розколе зграю, це послужить знаком того, що пророцтво пробуджено і вирішальна заключна битва близька. Він розколов свою армію. Половина утримує проходи, в той час, як інша половина пішла в обхід, щоб увійти в Д'хару з півдня. І кажуть, «вирішальна заключна битва близька».

Ніби на підтвердження сказаного нею, за вікнами блиснула блискавка і від грому, що супроводжував її, здригнулася підлога під ногами.

Зедд насупився.

— Я не встигаю за твоїми міркуваннями.

— По-перше, чому Енн і Натан викрали книгу для Річарда? Тому, що вони невірно витлумачили пророцтво — вони думали, що заключний бій буде з Даркеном Ралом. Вони вирішили, що Річарду знадобиться «Книга Зниклих Тіней» для перемоги над Даркеном Ралом у заключній битві. Вони вирішили, що знайшли єдину існуючу копію.

Хіба ви не бачите? Це все занадто легко. Річард народився, щоб битися в цій битві, тій, що йде зараз, з Джеганем і з тим, що здійснили Сестри Тьми, намагаючись ввести в гру шкатулки Одена. Ця битва, що йде зараз, продовження тієї ж самої заключної битви, розпочатої ще Даркеном Ралом.

Я думаю, що пророцтва натякають, що Річард вивчив невірний ключ: «Будьте обережні, всі істинні вилки та їх похідні в цьому корені поплутані». Всі справжні вилки — справжні ключі? — Знаходяться на пророчому корені цієї заключного битви. Це означає, що інші вилки помилкові. Можливо, інші вилки містять неправдиві ключі.

Чи не говорить це, що бій проти Даркена Рала був помилковою вилкою? Енн і Натан не володіли достатніми відомостями в той час — багато подій ще не розгорнулися, тому вони пішли по тій вилці, готуючи Річарда до боротьби з Даркеном Ралом, а не з Джеганем. Але це пророцтво говорить: «Якщо fuer grissa ost drauka не очолить цю фінальну битву, світ, який вже стоїть на краю тіні, впаде в жахливу темряву».

Та жахлива тінь — влада магії Одена, запущена Сестрами Тьми. Вони хочуть ввергнути світ життя в морок. Енн, Натан, і Річард готувалися до неправильного бою. Він призначений для битви в цій битві.

Зедд крокував, його обличчя було в сум'ятті роздумів. Нарешті він зупинився і повернувся до неї.

— Можливо, Ніккі. Можливо. Ти провела набагато більше часу, вивчаючи пророцтво, ніж я. Можливо в тому, що ти говориш, є сенс. Але тоді, можливо, його немає в твоїх висновках. Пророцтво, як роз'яснював Натан, не можна досліджувати так, як роз'яснила ти. Пророцтва — засіб зв'язку між пророками. Не обов'язково, що пророцтво може вивчити, проаналізувати, чи зрозуміти той, у кого немає дару пророцтва. Точно так само, як Енн і Натан, можливо, прийшли до висновків без достатніх відомостей, я думаю, що і для тебе ще занадто рано, щоб робити такі висновки.

Ніккі кивнула, визнаючи його аргумент.

— Сподіваюся, що ти правий, Зедд — я дійсно хочу, щоб було так. Це не той довід, у якому мені хочеться опинитися правою. Я завела цю розмову, оскільки вважаю, що нам потрібно обдумати всі можливості.