Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця - Гудкайнд Террі - Страница 93

Зіткнення було жахливим. Зціпивши зуби від зусиль, він намагався розвернути чоловіків, які захищали свого ключового, але вони пронеслися прямо через Річарда і його команду.

Трохи церемоніально їх ключовий увійшов в переможну зону і кинув броц. Захисники, покриті червоними символами, спробували перепинити і змінити напрямок кидка, але нападаючі зупинили їх. Броц твердо приземлився в ворота, приносячи перше очко.

Натовп вибухнув оглушливим ревом схвалення.

Річард тільки що дещо зрозумів. Команда імператора покладалася на свої переважаючі габарити і вагу, прокладаючи собі дорогу крізь захист супротивників.

У них не було реальної потреби в спритності. Річард подав своїм таємний сигнал рукою, коли інша команда приготувалася для другої атаки.

Коли вони пішли в наступ, вся команда Річарда зігнулася в поперечну лінію блокування, використовуючи низьке захоплення ніг під громилами в центрі.

У цьому не було витонченості, але зате це служило меті пробити щілину. І перш, ніж пролом зміг зімкнутися, Річард проскочив у нього. Ключовий НЕ змінив курс, упевнений в тому, що своїми габаритами знесе Річарда зі своєї дороги.

Річард крутанувся, різко підсікаючи чоловіка спереду, охоплюючи ногу за його щиколотку. Оскільки гравець, спотикнувшись, намагався зберегти рівновагу, Річард вихопив броц, який вивалився з його рук, коли вони метнулися в природної реакції при падінні захистити спершу лице.

Річард ухилився і кинувся по вільній від гравців лінії. І, як тільки все більше і більше гравців збігалося до нього, відкинув броц Джонроку, який вже чекав за лінією нападників.

До дикого захвату своїх шанувальників, Джонрок коротко показово виставив броц на загальний огляд, поки тікав від захоплення переслідувачів.

Джонрок, підібравши відповідний момент, розвернувся на бігу і, продовжуючи бігти задом, сміявся в обличчя переслідуючим його чоловікам, після чого перекинув броц через їхні голови Річарду.

Нападники почали виринати з усіх боків, коли Річард зловив броц. Він викрутився від одного, ухилився від іншого, відштовхнувся від третього, круто змінюючи напрямок, силкуючись уникнути лещат цих громил.

Незважаючи на те, що його гравці відволікали нападників і блокували їх наступ на Річарда, все ж супротивники замкнули кільце навколо нього. Коли Річард спробував прослизнути через одного, інший схопив його навколо плечей і немов маленьку дитину, кинув його на землю.

Річард зрозумів, що йому не вдасться утримати броц і він не хотів опинитися внизу наваленої купи з переламаними кістками, тому, як тільки він торкнувся землі, він відкинув броц. Брюс був у правильному місці і в потрібний час. Він зловив броц, але потім його підсікли за ноги.

Дмухнув ріг, завершуючи період атаки для команди імператора. Вони виграли очко, і Річард був щасливий, що відняв у них друге.

Поки він мчав до своєї сторони поля, він зробив догану собі за те, що дозволив емоціям узяти верх над ним. Він не приділяв цьому належної уваги. Він не усвідомлював, що робив. Він мало не дав убити себе. Він нічим не зможе допомогти Келен, якщо він не пристосується.

Вся його команда захекалася і важко дихала, більшість нахилилися і сперлися на коліна, намагаючись відновити дихання. Вигляд у них був пригнічений.

— От і славно, — звернувся до них Річард коли дійшов до них, — ми дали їм фору. Давайте-но тепер знімемо їх з п'єдесталу.

Вся команда заусміхалася. Всі піднеслися духом від його слів.

Річард зловив броц, кинутий йому суддею, і подивився на своїх гравців.

— Давайте-но покажемо, з ким вони мають справу. Граємо один-три, потім в зворотному порядку, — і на випадок, якщо вони не розчули його в цьому гаморі, він швидко показав їм один палець, потім три. — Пішли.

Всі, як один, вони зірвалися в стрімкий біг, тут же об'єднавшись в вузол навколо Річарда. Ніяких блокерів попереду, ніяких нападників по сторонах. Замість цього, всі зібралися в бойовий порядок хоча і щільний, але такий, у якому вони могли і зберігали здатність мчати на повній швидкості.

Інша команда виглядала зраділою з їхньої тактики. Це їхня манера гри — грубою силою. Підбадьорювані своїми уболівальниками, вони бігли в своєму формуванні. Річард був швидшим.

Всі в команді Річарда спостерігали за командою Джегана і чекали того моменту, коли ті досягнуть домовленого квадрата. І ось, в позначеному місці, вся команда Річарда раптово розсипалася одночасно по всіх напрямках.

Це був настільки разючий маневр, що інші гравці заметушилися, рухаючись то в одному, то в іншому напрямку, абсолютно невпевнені в тому, куди спрямуватися, оскільки вся команда супротивника несподівано розбіглася на всі боки.

Кожен з гравців Річарда вимальовував божевільні зигзагоподібні траєкторії, які, здавалося, були абсолютно неосмисленими.

Громили команди Джегана не знали, кого хапати, за ким погнатися, як і взагалі, що їм робити. У мить ока, масивний, зосереджений кулак нападу розсіявся, немов хаотично розлетілися світлячки.

Натовп заревів, розійшовшись реготом від захоплення і задоволення.

Річард нісся по такій же дикій траєкторії, як і його гравці, з тією лише різницею, що тільки у нього був броц.

До того часу, поки інша команда перейнялася цим фактом, Річард вже обігнув більшість з них і заглибився у ворожу територію. Оскільки двоє блокерів припустили за ним, він рвонув, наче в гонці за життя.

Коли він добіг до дозволеної зони, він запустив броц. У той момент, коли броц вилітав з його пальців, його штовхнули ззаду, але вже було занадто пізно, щоб запобігти кидку. Броц досяг мети.

Річард звалився на землю разом з переслідувачем, який навалився поверх нього. Але на удачу, той біг на повній швидкості, тому по інерції перелетів через спину Річарда.

Річард скочив на ноги і риссю побіг на свою сторону поля, супроводжуваний дикими захопленнями натовпу. Рахунок зрівнявся, але його не влаштовував рівний рахунок. Йому потрібно отриматти перевагу. Сценарій гри, який він задумав, все ж поки що не втілений. Йому необхідно втілити задум.

Його команда, яка вся світилася від посмішок, збігалася максимально швидко. Річарду не було потрібно подавати нових умовних сигналів — з попереднього рази вони отримали вказівки на цілу гру. Варто було судді кинути йому броц, як вони всі кинулися в стрімкий забіг.

Знову вони зібралися в щільну групу, покриваючи дистанцію по полю.

Однак на цей раз команда Джегана в спробі попередити їх минулий маневр в останню мить розсипатися по сторонах, — розійшлися по полю сама, щоб не дати можливості розбігтися нападникам по всіх напрямках. Натовп підтримав їх схвальними криками.

Замість того, щоб розбитися на частини, команда Річарда, тим не менш, продовжувала згуртованою групою пробратися через праву середину поля. Кілька рідких гравців залишалися у них на шляху і були зметені всією масою атакуючих, коли спробували перехопити їх.

Несуттєвий захист перших двох і останнього третього захисника взагалі ніяк не відбився на швидкості потупу команди Річарда. Інша команда, раптово зрозумівши, що сталося, кинулася в погоню. Але було надто пізно. Команда Річарда прямувала прямо до воріт.

Як тільки він опинився в переможній зоні, його команда розгорнула захисний щит, і Річард кинув броц. Він спостерігав, як у світлі смолоскипів броц описав дугу в нічному повітрі і влетів у ворота. Натовп розродився бурею привітальних емоцій. Пролунав звук рогу, сповіщаючи про кінець раунду.

Суддя в центрі поля оголосив рахунок: одне очко на рахунку чемпіонів — команди Джегана — і два очки у претендентів.

Але незабаром, перш, ніж суддя закінчив оголошувати рахунок і пісочний годинник був перевернутий, Річард побачив, що він обернувся до чогось за межами поля. До Джегана. Він з'явився у зоні, яку відгородили для нього. Збоку була Ніккі. Келен розташувалася трохи позаду. З нею була Джилліан.

Всі завмерли в очікуванні, коли суддя рушив за бокову лінію і з хвилину вислуховував імператора. Потім він кивнув, вийшов у центр поля, і оголосив, що оскільки другий гол був закинутий після сигналу рогу, він не буде зарахований. Напружуючи свої гортанні зв'язки він проголосив рахунок рівним.