Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах - Ткаченко Анатолий Федорович - Страница 116

ку (1912). Писав про українське мистецтво, підтримував твор-

чість українських художників, а також діяльність рисувальних

шкіл М.Мурашка в Києві, М.Раєвської-Iванової у Харкові, Одесь-

кої рисувальної школи. У Рєпіна навчалися українські художни-

ки М.Пимоненко, О.Мурашко, Ф.Красицький, С.Прохоров.

601

116Державна Рада Росії — вища державна установа Росії, яка

була утворена у 1810 році за проектом М.М. Сперанського, який у

1808-1811 роках був найближчим радником імператора Олексан-

дра I. До 1906 року була вищим законодорадчим органом, де попе-

редньо обговорювалися законопроекти, а також питання війни та

миру, розпис державних прибутків та видатків і таке інше.

117Ґульден — спочатку золота (XIV-XVI ст.), а потім срібна

(XVII-XIX ст.) монета і грошова одиниця Німеччини, Австрії та

деяких інших європейських країн. Ґульден як грошова одиниця

зберігся тільки в Нідерландах (Голландія), дорівнює 100 центам.

118Теолог — богослов, особа, яка займається теологією —

вченням про бога, заснованим на тлумаченні Святого Письма, яке

вважається божественним одкровенням (свідченням Бога про са-

мого себе). Теологія являє собою систему богословських дисци-

плін. Цими дисциплінами в християнстві є догматичне, основне,

моральне, біблійське і пасторське богослов'я.

119Сошенко Іван Максимович (1807-1876) — український жи-

вописець. У 1834-1838 роках навчався в Петербурзькій академії

художеств. У 1836 році познайомився з Тарасом Шевченком у Літ-

ньому саду в Петербурзі, увів його в академію художеств і сприяв

викупу з кріпацтва. З 1839 року викладав малювання у гімназіях

Ніжина, з 1846 року — Немирова, з 1856 року — Києва. Автор пор-

третів («Портрет бабусі М.Чалого», «Жіночий портрет»), жанрових

картин («Продаж сіна на Дніпрі», «Хлопчики-рибалки»), пейзажів.

120Чалий Михайло Корнійович

(1807-1876)

—

український

педагог, культурно-освітній діяч, біограф Т.Г. Шевченка. Закін-

чив Київський університет (1844). Протягом тридцяти років ви-

кладав у гімназіях Немирова, Києва, Білої Церкви, в Ніжинсько-

му ліцеї. Учасник руху за створення недільних шкіл. У 1859 році

познайомився з Т.Г. Шевченком, листувався з ним, а після його

смерті брав активну участь в організації його поховання в Укра-

їні. З 1882 року член редколегії часопису «Київська старовина»,

де опублікував свої «Спогади» (1889, 1892-1895), «Із листування

Т.Г. Шевченка з різними особами» (1897) та інші матеріали. У 1882

році вийшла його книжка «Життя та твори Тараса Шевченка» —

найбільш повна на той час біографія поета.

121Левченко Петро Олексійович (1856-1917) — український живописець-

пейзажист

і

рисувальник.

Початкову

художню

освіту здобув у Д. Безперчого. У 1878-1883 роках навчався в Пе-

тербурзькій академії художеств у М. Клодта і В. Орловського. За

602

характером

творчості

близький до

передвижників.

Був членом

Товариства південно-російських художників. З 1886 року викла-

дав у Харківській рисувальній школі М. Раєвської-Іванової. З 1886

року виставляв свої картини на пересувних виставках. Малював

переважно пейзажі України. Відомі твори: «Село» (1891), «Глухо-

мань» (1903), «В Україні» (1907), «Задвірки Софійського собору.

Київ» (900-і роки), «На Харківщині», «Селянське подвір'я», «Пей-

заж з річкою», «Натхнення», «Інтер'єр з кріслом» та інші.

122Пимоненко Микола Корнилович

(1862-1912)

—

українсь-

кий живописець. У 1878-1882 роках навчався в Київській рису-

вальній школі М.Мурашка (у 1884-1900 роках — її викладач),

у 1882-1884 роках в Петербурзькій академії художеств (з 1904

року — її академік). З 1899 року — член Товариства передвиж-

ників. Його називали співцем життя простого люду. Відомі твори:

«Весілля у Київській губернії» (1891), «Ворожіння» (1893), «Яр-

марок» (1898), «У похід» (1902), «Перед грозою» (1906), «Автопор-

трет» та інші. Його картина «Гопак» виставлялася у 1908 році на

міжнародній виставці живопису в Парижі і одержала Велику зо-

лоту медаль. Дирекція Лувру придбала картину для її експозиції

у цьому найшанованішому музеї світу.

123Крижицький Костянтин Якович

(1858-1911)

—

українсь-

кий живописець-пейзажист. У 1876-1877 роках навчався в Київсь-

кій рисувальній школі М.Мурашка, у 1877-1885 роках — в Петер-

бурзькій академії художеств у М.Клодта, її академік з 1900 року.

Один із організаторів і з 1908 року голова Товариства художників

імені АІ. Куїнджі. Відомі твори: «Косарі в Україні» (1884), «Перед

грозою» (1885), «Спека спала, повіяло прохолодою», «Лісові далі»

(обидва у 1889), «Повіяло весною» (1910), «Дуби» (1911), «Хутір в

Україні» та інші.

124Беркос Михайло Андрійович (1861-1919)

— український

живописець. Закінчив Одеську рисувальну школу (1877) і Петер-

бурзьку академію художеств (1889). Автор пейзажів: «В Овер-

ні» (1891), «Льон цвіте» (1893), «Село Веселе» (1901), «Червень»

(1913), «Яблуня цвіте» (1919) та інших.

603

125Александров Володимир Степанович

(1825-1894)

—

лі-

кар, письменник, композитор, етнограф і перекладач. Закін-

чив медичний факультет Харківського університету, служив

військовим лікарем. Писав п'єси, вірші, оповідання. Автор опе-

рети «За Німан іду» (1872), п'єси «Не ходи, Грицю, на вечорни-

ці» (1873, згодом її переробив М.Старицький), поклав на ноти ряд

народних пісень. Окремі вірші Александрова («Я бачив, як вітер

березку зламав») стали популярними піснями. У 1887 році опу-

блікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».

Його дочка Людмила Володимирівна

Александрова — компози-

тор і громадський діяч XIX — початку XX століть. У 50-х роках

XIX століття навчалася у Варшавській консерваторії. Автор ро-

мансів «Дивлюсь я на небо», «Повій, вітре, на Вкраїну». Працюва-

ла в Харкові на ниві народної освіти.

126Безперчий Дмитро Іванович

(1825-1913)

—

український

живописець. Був кріпаком графа Д.Шереметєва. З 1843 року —

вільний слухач Петербурзької академії художеств. Його відомі

твори: «Сватання на Гончарівці», «Автопортрет», «З поля», «Бан-

дурист», пейзажі України, види Алупки та інших міст України.

Ілюстрації до творів М. Гоголя, О. Пушкіна, М. Лермонтова.

127Раєвська-Іванова Марія Дмитрівна (1840-1912)

— укра-

їнська художниця і педагог. Живопису навчалася в Дрездені.

Перша жінка в Росії, яку Петербурзька академія художеств удо-

стоїла звання художника (1868). У 1869 році відкрила в Харкові

приватну рисувальну школу, на базі якої у 1896 році було утво-

рено міську школу рисування й живопису (з 1912 року — худож-

нє училище). Її відомі твори: «Автопортрет» (1866), «Смерть се-

лянина в Україні» (1868) та інші. Автор «Абетки малювання для

сім'ї і школи» (1879).

128Клодт Михайло Костянтинович (1833-1902)

— російський

живописець і педагог. У 1851-1858 роках навчався в Петербурзь-

кій академії художеств у М.Воробйова. Один із фундаторів Това-

риства передвижників. Автор пейзажів і жанрових картин: «Ве-

лика дорога восени» (1863), «На ріллі» (1872), «На ріллі в Україні»

(1879) та інших. У Клодта в Петербурзькій академії художеств

навчалися українські художники С.Васильківський, Г.Лади-