Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах - Ткаченко Анатолий Федорович - Страница 99

ренка», саджанці якого надсилав до Франції. Він ав-

тор ґрунтовних творів в галузі помології і досліджень

з історії плодівництва Криму. Його книга «Кримське

промислове плодівництво» здобула світове визнання.

З 1895 року Симиренко — почесний член Французь-

кого помологічного товариства, яке у 1913 році нагоро-

дило його золотою медаллю.

Симиренко Платон Федорович (1821, Сміла, те-

пер місто на Черкащині — 1863) — український цу-

крозаводчик. Батько Л.П. Симиренка. Цукрове вироб-

ництво вивчав у Франції. Один із керівників фірми

«Брати Яхненко і Симиренко».

Сікорський Ігор Іванович (1889, Київ — 1972, Іс-

тон, штат Коннектикут, США) — авіаконструк-

тор, один з піонерів авіації. У 1906-1907 роках навчав-

ся у паризькій технічній школі Дювіньо де Лано, де

ознайомився з технічними новинками того часу в га-

лузі авіації.

535

Сірко Іван Дмитрович (між 1605 та 1610, ймовір-

но Мерефа на Харківщині — 1680, с. Грушівка, тепер

с. Іллінка Дніпропетровської області) — кошовий

отаман Запорізької Січі у 1663-1668 і 1673-1680 роках.

Брав участь в облозі фортеці Дюнкерк, зайнятої іспан-

цями. У жовтні 1646 року Сірко штурмом здобув фор-

тецю. Французи гідно оцінили героїзм і військову май-

стерність українських козаків і пізніше поставили на

березі протоки Па-де-Кале погруддя Івана Сірка.

Скліфосовський Микола Васильович (1836, побли-

зу Дубоссар, Молдова — 1904, с. Яківці, тепер у межах

Полтави) — хірург, педагог. У 1859-1871 роках пра-

цював в Англії, Франції, Німеччині та Україні (Одеса,

Харків, Київ).

Скобликов Олександр

Павлович

(р.н. 1929,

м. Дружківка Донецької області) — скульптор. У 1954

році закінчив Київський художній інститут. Пам'ят-

ник Тарасу Шевченкові у Шалет-сюр-Луен (1974,

Франція).

Смольський Григорій Степанович (1893, с. Підгір-

ки, тепер у складі м. Калуша Івано-Франківської об-

ласті — 1985, Львів) — живописець. У 1834-1835 роках

навчався в Парижі.

Сологуб Андрій (1922, Конотоп, тепер Сумської

області — невідомо) — живописець, скульптор, гра-

фік, педагог. У 1950-1955 роках навчався в Паризькій

академії мистецтв. З 1962 року викладав у Палаті про-

фесій в Парижі.

Соломуха Антон (р.н. 1945, Київ) — живописець.

З 1978 року живе і працює в Парижі.

Солтис Мечислав (1863, Львів — 1929, там же) —

536

диригент, педагог, музичний та громадський діяч. Му-

зичну освіту здобув у Львові (у К.Мікулі), Відні та Па-

рижі (у К.Сен-Санса).

Сорока Аркадій Васильович (1921, Вінниця — не-

відомо) — живописець. Створив портрет «Національ-

ний герой Франції і України В.Порик» (1985).

Сосенко Модест Данилович (1875, с. Пороги, тепер

Івано-Франківської області — 1920, Львів) — живопи-

сець. У 1902-1905 роках навчався в Паризькій академії

мистецтв. З 1906 року жив у Львові.

Старицька Анна (1912, Полтава — 1981, Париж) —

живописець і графік. З 1924 року — за кордоном. Після

Другої світової війни жила і працювала в Парижі.

Старицький Мирослав, псевдонім Міро Скала

(1909, Скала-над-Збручем, тепер Скала-Подільська

Тернопільської області — 1969, Париж) — співак (те-

нор). Співав у Львові, виступав у театрах Європи та

Америки.

Стешенко Іван Никифорович (1894, м. Лебедин,

тепер Сумської області — 1937, Харків) — співак (бас).

Співав у театрах Італії, Англії, Польщі, Франції, США.

Струхманчук Яків Михайлович (1884, с. Росохува-

тець, тепер Тернопільської області — 1938) — гра-

фік. Навчався в Паризькій академії мистецтв. 1920

року приїхав у Радянську Україну. Був репресований.

Суворова Аліна Іванівна (р.н. 1938, Ленінґрад, те-

пер Петербурґ) — педагог, громадська діячка, гума-

ністка. З 1993 року співпрацює з Комітетом «Арденни —

СНД» (Франція), який надає гуманітарну допомогу ді-

тям, постраждалим від Чорнобильської катастрофи.

Таборовський Станіслав Йосипович (1830, Во-

537

линь — 1890, Петербурґ) — скрипаль, композитор.

Гастролював у Бельґії, Франції, Німеччині, Польщі.

Тереховський Мартин Матвійович (1740, с. Вели-

ка Павлівка, тепер Полтавської області — 1796, Пе-

тербурґ) — лікар і натураліст. У 1770-1775 роках на-

вчався в Страсбурзькому університеті, де у 1775 році

захистив дисертацію. Автор поеми «Польза, которую

растения смертным приносят» (1796).

Терещенко Микола Іванович (1898, с. Щербинів-

ка Черкаської області — 1966, Київ) — письменник,

перекладач. Перекладав твори французьких поетів

(«Сузір'я французької поезії», т. 1-2, 1971).

Терещенко Михайло Іванович (1886, Київ — 1956,

Монако) — український землевласник, цукрозавод-

чик і меценат, російський державний діяч, французь-

кий бізнесмен. Походив з родини українських коза-

ків-торговців міста Глухова. Головна контора братів

Терещенків була у Києві і вела велику оптову торгів-

лю цукром на внутрішньому і світовому ринках. Ми-

хайло закінчив елітарну 1-у київську гімназію, по-

глиблював знання у країнах Західної Європи. У часи

Першої світової війни на свої кошти створював шпи-

талі, очолював військово-промисловий комітет у Киє-

ві. За своїми політичними поглядами був конституцій-

ним демократом. Після Лютневої революції 1917 року

став міністром фінансів, а потім міністром закордон-

них справ Тимчасового уряду Росії. Більшовики, які

7 листопада 1917 року здійснили переворот у Петро-

ґраді, заарештували Михайла Терещенка разом з ін-

шими міністрами і ув'язнили в Петропавлівську фор-

тецю. Волею випадку він утік з фортеці та емігрував

538

до Франції. Все майно братів Терещенків було націо-

налізовано. До Парижа Михайло Терещенко прибув

без жодної копійки в кишені, але працелюбний і тала-

новитий бізнесмен за кілька років мав уже солідний

капітал. У 20-30-х роках 20-го століття успішно зай-

мався фінансовими справами у Франції і на Мадаґа-

скарі.

Тисяк Василь (1899, с. Велдіж, Станіславщина,

тепер Івано-Франківська область — 1967, Канада) —

співак (тенор). З 1946 року в Парижі, з 1950 року в Ка-

наді. Виступав на провідних оперних сценах Європи.

Ткаченко Михайло Степанович (1860, Харків —

1916, поблизу м. Слов'янська, тепер Донецької об-

ласті) — живописець. У 1888-1892 роках навчався в

академії Кормона у Франції. Жив у Парижі. Приїздив

щороку в Україну.

Третяків-Сосницький Олександр (1894, Чернігів —

1936, ймовірно Париж) — живописець і драматичний

актор. У 1920 році емігрував за кордон. З 1927 року жив

і працював у Парижі.

Трипільська Єлизавета Романівна (1883, с. Опіш-

ня, тепер смт Полтавської області — 1958, Баку) —

скульптор. Освіту здобула в Петербурзі і Парижі.

У 20-х роках виїхала за межі України.

Турин Роман Миколайович (1900, м. Снятин, те-

пер Івано-Франківської області — 1979, Львів) — жи-

вописець. У 1925-1927 роках навчався в Парижі у

В.Яро цького.

Турченко Юрій Якович (1923, с. Жуки, тепер Пол-