Выбери любимый жанр

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

Литературный портал Booksfinder.ru
Последние комментарии
nata19742018-11-19
Побольше бы таких произведений. Супер!!!
К книге
Hiller_Kr2018-06-22
Интересный рассказ. Про сильных женщин.
К книге
Garry2018-11-19
Читала эту книгу онлайн. Понравилось. Чи
К книге
Natalia1401982017-08-08
Согласна про мало жигало
К книге
TamGus2018-11-19
Отличная книга. Люблю такое читать и пер
К книге

Іспанський варіант - Семенов Юлиан Семенович

Тут можно читать бесплатно Семенов Юлиан Семенович - Іспанський варіант Жанр: . Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте izdaiknigu.ru или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Книга Іспанський варіант - Автор Семенов Юлиан Семенович
  • Жанр:

  • Дата добавления: 2015-09-12

  • Кол-во страниц: 26

  • Поделиться в соц.сетях:

Іспанський варіант - Семенов Юлиан Семенович краткое содержание

Іспанський варіант - описание и краткое содержание, автор Семенов Юлиан Семенович, читайте бесплатно онлайн на сайте электронной библиотеки izdaiknigu.ru

В Іспанії йде громадянська війна. Ян Пальма, латиський журналіст, виконуючи завдання радянської розвідки, прагне викрасти креслення літаків "Месершміт". За ним полює гестапо в особі Хагена і СД в особі Штірліца…

Іспанський варіант читать онлайн бесплатно

Іспанський варіант - читать книгу онлайн бесплатно, автор Семенов Юлиан Семенович
Изменить размер шрифта:

Юліан Семенов

ІСПАНСЬКИЙ ВАРІАНТ

1938

Роман

©

Іспанський варіант - im_001.jpg
  http://kompas.co.ua  — україномовна пригодницька література

Іспанський варіант - im_002.png

Авторизований переклад з російської Надії Орлової

Перекладено за виданнями: Ю. С. Семенов. Альтернатива. Кн. 2, «Московский рабочий», 1976 г. Альтернатива. Кн. 4, «Московский рабочий», 1978 г.

Іспанський варіант - im_003.png

Бургос, 1938, 6 серпня, в год. 30 хв.

— Це його машина, — сказав Хаген.

— По-моєму, в нього був «остин», а це «пежо». Що, не так?

— Це його машина, — повторив Хаген, — учора ввечері він схопив машину своєї коханки, як тільки вона втекла в Лісабон. Це точно.

— Не треба так хвилюватися, друже, — усміхнувся Штірліц, — якщо це він, ми його візьмемо. А якщо не він? Хордана завдасть нам серйозних неприємностей через Ріббентропа. Усі молоді міністри закордонних справ полюбляють спершу дотримуватись протоколу: хіба ви не бачите, в цього «пежо» дипломатичний номер.

Хаген висунувся з вікна «мерседеса». Він весь напружився, спостерігаючи, як Ян Пальма вискочив з невеличкої, пофарбованої в брунатно-зелений колір машини й поспішив д'о входу в аеропорт Бургоса.

— Це він, — сказав Хаген. — Тепер ви його впізнали?

— Впізнав. Тепер впізнав, — озвався Штірліц, закуривши. — Але ж він відлітає…

Хаген старанно обгриз ніготь на мізинці й відповів:

— Він не полетить.

— Ви завзятий оптиміст…

— А ви, як завжди, песиміст, штурмбанфюрер, — раптом широко усміхнувся Хаген, помітивши Пальму, що вибіг з аеровокзалу. — Зараз він полізе в машину й почне порпатися в чемодані…

— Ви провидець?

— На жаль, ні. Просто його паспорт лежить у кишені моєї людини.

До «мерседеса» під'їхав пікап і зупинився майже впритул — з того боку, де сидів Хаген. Сивий дідуган із сльозавими очима простяг Хагену зеленого паспорта. Хаген узяв паспорт, дав дідуганові пачку грошей, і пікап, рвонувши з місця, помчав по жовто-червоній піщаній дорозі в напрямку до гір.

— Усе, — повторив Хаген, — зараз він помчить до себе в готель. А по дорозі ми його схопимо.

— Удвох?

— Навіщо? Пікап чекатиме нас за поворотом. У ньому будуть наші люди. Вони підставлять цього сивого шахрая під машину Яна Пальми, і вам не доведеться гасити скандал з тутешньою поліцією, якщо навіть він виникне.

— Послухайте, друже, я не люблю грати наосліп. Чому я нічого не знав про цю операцію?

— Тільки тому, що вас не було до ранку, і Берлін доручив мені провести цю операцію… Разом з вами…

— Ох, честолюбець, честолюбець, — пробурчав Штірліц, — погубить вас честолюбство, Хаген.

— Поїхали, — сказав Хаген, — зараз він подасться до готелю. Хаген озирнувся: з-за ангара, де стояли літаки легіону «Кондор», повільно виповзала тупа морда військової вантажної машини.

— Усе, — повторив Хаген і, мов хлопчисько, щасливо засміявся. — Як по нотах.

«Нічого, — думав Ян, натискуючи на педаль акселератора, — я його лишив у шухляді стола. Або на столі. Просто я дуже злякався… Не треба так панікувати. За годину буде літак у Парижі. Нічого. Найголовніше, не втрачати спокою. Як варена телятина. Чи як рисовий пудинг. А чому як пудинг?»

Ян не встиг відповісти собі на це безглузде запитання. Взагалі у хвилини небезпеки він полюбляв ставити собі безглузді запитання й давати на них смішні, але неодмінно логічні відповіді — це вносило певну розрядку. Він не встиг відповісти собі, бо пікап, який він обганяв, раптом різко повернув ліворуч, і Пальма загальмував, але пікап ще більше взяв ліворуч; пролунав скреготливий і тугий удар металу об метал, і Пальма відчув, як його машину кинуло в кювет… На якусь мить він осліп, бо замість укоченої дороги побачив червоно-бурі, порослі брунатною травою глиняні брили, а потім інстинктивно зажмурився, коли сірий сучок розпоров вітрове скло крижаною пеленою, і зразу стало тихо… Він не пригадував, як довго стояла ця тиша. Коли міг знову мислити й відчувати, то вловив звичайнісінький рокіт мотора і подумав, що це була просто миттєва галюцинація, і нічого не трапилось, і все буде «ол райт», і він розплющив очі. Але побачив зовсім іншу машину і Хагена, що впирався пістолетом йому в груди, ставши на коліна на передньому сидінні машини, наче пустотливий хлопчисько коло батька, який сидів за кермом. Тільки замість батька сидів штурмбанфюрер Штірліц, котрий раз по раз поглядав у дзеркальце на Яна. Помітивши, що той розплющив очі, Штірліц сказав із звичною своєю лінькуватою усмішкою:

— Вважайте, що перший тур ви програли. Зараз починається другий — він складніший, а тому цікавіший. Хіба не так, Хаген?

— Набагато цікавіший, — погодився Хаген.

— І прийміть парабелум від його грудей, — порадив Штірліц, — а то пан Пальма подумає, що ми хочемо його вбити. У нас такого наміру немає. Хіба не так?

Машина в'їхала на подвір'я невеличкого особняка в горах. Ян знав, що цей особняк належить політичній розвідці Гіммлера, куди працівники фалангістської сегуридад не мали права доступу…

— Почнемо з самого початку? — спитав Хаген.

— Що ви вважаєте початком? — спитав Пальма, обережно помацавши пальцем марлеву наклейку на лобі.

— Початком я вважаю місце народження, дату народження, ім'я, — сказав Хаген.

— Ну, це не цікаво, — відповів Пальма. — У ваших архівах це все зафіксовано і не раз…

— Нам цікаво, щоб ви все це сказали самі, — озвався Штірліц. — Спокійно й докладно, пригадавши деталі, імена друзів і ворогів…

— Ян Пальма, громадянин Латвії, народився 21 травня 1910 року в маєтку Клава Пальми, надзвичайного і повноважного посла Латвії… Якщо можна, дайте мені таблетку пірамідону, страшенно болить голова.

— Зараз я попрошу, — сказав Хаген. — І води, мабуть?

— Краще ковток тінто [1] , найсухішого.

— По-моєму, в університеті у вас червоне вино було непопулярне? — спитав Штірліц, поки Хаген, підійшовши до дверей, віддавав розпорядження. — Популярнішою була червона ідеологія?

— В університеті у нас було популярне віскі, — відповів Пальма, поморщившись, і знову обережно помацав лоба, розсіченого під час аварії. — Це активніше за вино і навіть за ідеологію…

— Стривайте, стривайте, — мовив Хаген, сідаючи верхи на свій стілець, — ми рано перейшли на університет. А ваше життя у батька в Індії? Ваша дружба з йогами?

— Він тоді був ще дитиною, — сказав Штірліц, — а нас цікавить початок його зрілості. А зрілість вам дав університет. Хіба не так?

— А мене більше цікавить, як він викрадав наш «месершміт» і вбив Уго Лерста! — кинув Хаген.

— Заждіть, дружище, — Штірліц нахмурився, — почнемо по порядку — з університету.

— Мені однаково. Зрілість, Уго Лерст, університет, ваш «месершміт». Тільки розмовляти я зараз не зможу, — тихо сказав Пальма.

— Ви хочете заявити протест з приводу викрадення? — спитав Хаген.

— Я розумію, що це марно, — відповів Пальма, — просто голова розвалюється. Дайте мені полежати, поки перестане нудити…

— Не стройте комедії!

— Почекайте, Хаген, — сказав, Штірліц. — Він же зовсім сірий, аж попелястий…

«Небо тоді теж було попелясте, — подумав Ян, лежачи на вузенькій софі в кімнаті без меблів. Вікно було заґратоване зсередини і закрите щільно дерев'яними віконницями знадвору. Попелясте небо в нас буває ранньої весни або під кінець зими… Коли ж це було точно? Сімнадцятого? Чи дев'ятнадцятого? Раніше датою вважався день, а тепер час такий швидкоплинний, що від дати нам лишається тільки рік… Зрідка місяць. Але це був березень. Чи лютий?…

вернуться

1

Тінто — сорт червоного вина (ісп.).


Семенов Юлиан Семенович читать все книги автора по порядку

Семенов Юлиан Семенович

Семенов Юлиан Семенович - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки izdaiknigu.ru.


Іспанський варіант отзывы

Отзывы читателей о книге Іспанський варіант, автор: Семенов Юлиан Семенович. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.

Понравилась книга? Поделитесь впечатлениями - оставьте Ваш отзыв или расскажите друзьям.

Комментариев: 1
(ʘ‿ʘ)lenafrid
Этой книгой я открыла для себя онлайн библиотеки. Книга супер, сейчас еще поищу, чтобы почитать
2018-10-17