ГулІвер І ВармІя ДІвчин - Рыбаченко Олег Павлович - Страница 13

  - Царя треба мати на голові, а не на троні!

  І блиснули її сапфірові, мов зірки вічка. І це виявилося дуже гарно.

  Хлопчик пискнув:

  - За новий, справедливий світ!

  Віконтеса зазначила:

  Вирує у всесвіті війна,

  І скільки ж можна страждати.

  Зірвався з ланцюга Сатана,

  І почав люто вбивати!

  Гулівер буркнув:

  - Та став! Тільки питання коли? Вбивства були завжди!

  Дівчинка кивнула:

  - З часів Каїна ти хочеш сказати?

  Хлопчик відповів:

  - Перше вбивство було у людських думках! Ще коли Адам не був створений, а існував лише його дух!

  Віконтеса з посмішкою запитала:

  - Думаєш, душа була споконвічною?

  Гулівер енергійно кивнув і тупнув дитячою, босою ніжкою:

  - Скоріш за все, саме так! У всякому разі, Господь Бог дмухнув у людину, своїм диханням, і заселив у неї свою вічну, безсмертну, завжди існуючу частинку!

  Дівчинка заспівала з посмішкою:

  Любіть Господа душею,

  Нехай буде Ісус із тобою...

  І якщо хочеш хлопчик до раю,

  Ти про Христа одного мрій!