Байки Харківські - Сковорода Григорий Савович - Страница 14

На похилiм до води дубi сидiв Орел, а поблизу Черепаха своїй братi проповiдувала таке:

— Пропадай воно, оте лiтання! Покiйна наша прабаба, дай Боже їй царство небесне, навiки згинула, як видно з переказiв[13] , за те, що почала цi гиблої науки вчитися в Орла. Сам сатана таке вигадав!..

— Слухайно, дурепо! — обiрвав її проповiдь Орел. — Не тому загинула премудра твоя прабаба, що лiтала, а тому, що взялася за неналежну їй справу. Лiтання нiколи не гiрше повзання.

С и л а.

Марнославство i прагнення насолод багатьох потягло у протиприродний стан. Це тим шкiдливiше для них буває, чим вищий стан. І зовсiм небагатьох мати зродила, примiром, до фiлософiї та янгольського життя.