Крок вікінга - Околитенко Наталья Ивановна - Страница 43

— Перемога! — радісно шепоче Валентин припалими порохом губами. — Перемога! Таки ж знайшли. Таки ж дісталися.

Повітря дрімотливо-тепле, але зведені над головою руки склепіння не знаходять; навколо — простір, він вабить, вбирає в себе. Пойнятий відчуттям свободи, Валентин уже не рахує кроків.

— Вертайтесь назад, вертайтесь назад, негайно вертайтесь назад, — бубонить десь голос начальника експедиції. — Хлопці! Я покараю вас за порушення правил безпеки.

— Я знайшов велику залу! — голосно каже Валентин. — Я в ній стою й відчуваю, яка вона простора. Я щойно об Щось спіткнувся. Можу й сказати, об що саме: велика, чимось заповнена посудина. Вона важка, я її з місця зрушити не можу.

— Це добре! Але вертайся, наказую тобі, відходь назад, вперед ні кроку. Тим самим ходом і — назад. Ти розумієш, що порушуєш…

«Звичайно! — весело думає Валентин. — Хіба я перший? Щоб зробити відкриття, обов’язково треба щось порушити, інакше чомусь ні в кого не виходить». Уголос каже:

— Вертаюсь.

Ні, начальнику, тобі доведеться ще трохи зачекати, в твого підлеглого є справи. Ще маю особисті обов’язки доброго дядечка перед малим племінником, таким собі симпатичним смуглявеньким Тутті. Добрий дядечко має принести малому дарунок від зайчика, від того, що пробіг тут мільйоноліття тому. Чи ж водяться зайчики в єгипетських пустелях?

Валентин обмацує посудину й занурює в неї обидві руки. Зерно! Тверде, ледь злежане, воно так приємно шурхотить, коли пересипаєш його з долоні на долоню, й солодкий дух хліба б’є в обличчя. Дух літніх розкошів, дух самого життя, парадоксальний у цьому царстві мертвих.

— Вертаюсь! — повторює Валентин, не помічаючи, що причеплений до пояса мікрофон теліпається десь біля ніг. Він квапливо набиває зерном один з маленьких контейнерів, якими його озброїла сестричка.

«Можливо, з цього збіжжя вдасться спекти хліб, і він піде на користь Тутті, принесе якусь потрібну йому інформацію. Яке ще добро тримають зайчики у своїх лапках? Може, десь тут збереглася вода, яку приготували для мертвих? Для того, хто народився двічі, вона стане живою… Кажуть, на грудях якоїсь мумії лежала китичка польових квітів… от коли б і собі знайти таке! Там могло б зберегтися насіння маку або ромашки… Головне, знайти органіку, казала сестричка, а віруси самі переберуться з нею в наш світ. Як домовички в нову хату… Ех, темно, хоч в око стрель!

Який він недотепкуватий! У кишені ж ліхтарик — маленький ліхтарик, який дає потужне світло. Порушення техніки безпеки? Ну, цим нехай лякають когось іншого, а він добре знає, що всі відкриття починаються з порушень. Порушенням більше, порушенням менше…

Далекий гуркіт — ось що почув начальник на чергове своє нетерпляче: «Валентине, вибирайся!» Василь уже встигнув виштовхати з вузького лазу свій апарат для ультразвукової розвідки.

…Валентина відкопали з-під грубого шару піску й каміння тільки на третій день, і начальник експедиції обережно вивільнив з мертвої руки ампулу, заповнену зерном. Згадав, що оператор щось казав йому про давні віруси, що обіцяв їх привезти комусь для дослідів, і сховав ампулу. «Я на цьому не розуміюсь, — подумав. — Привезу й однесу до цитогенетичного центру. Бажання загиблого належить виконати».

Крок за кроком обережно дослідили багату підземну комору, де були посудини з оливою та збіжжям. Більше ніякої біди не сталося. Начальник експедиції знав цю фараонову таємницю: система металевих дзеркал у у гробницях передавала світловий сигнал до фотоелемента, що приводив у дію руйнівний механізм, — і вжив запобіжних заходів. Через обвал перше дзеркало в олов’янній рамі тонкої роботи обірвалося, та про всяк випадок він наказав напнути чорні запинала на всі блискучі предмети.

Це було схоже на традиційний жалобний ритуал: дзеркала запинають, коли в домі небіжчик.

ЗМІСТ

Від автора

Крок вікінга. Оповідання

Простягаю у ніч я руки. Оповідання

Рідна кров. Оповідання

Дар Оріона. Оповідання

Інтеграл Пилипівни. Оповідання

Дощ і сніг. Оповідання

Дядькові спадкоємці. Оповідання

Міхай — одиниця радості. Оповідання

Побудь зі мною. Оповідання

Оповідь про Змія Горинича. Оповідання

Прогулянка. Оповідання

Розтули долоню. Оповідання

Будинок над озером. Оповідання

У центрі циклону. Оповідання

Королева ельфів. Оповідання

Тутті. Повість