Біблія /Библия - Кулиш Пантелеймон Александрович - Страница 251

13 Не люби спати, щоб не дознав злиднїв; май отворені очі, й будеш наїден хлїбом.

14 Не добре! пусте! гудить, хто купує, а як одійде, - хвалиться.

15 Буває много золота й перел, та найдорожша знадоба - уста розумні.

16 Бери одежину його, бо він ручавсь за чужого; за приблуду бери від його заліг!

17 Солодкий зразу чоловікові хлїб, неправдою нажитий, та й на впослї в його ротї піску повно буде,

18 Задуми вдаються аж по добрій радї, а по радї ще далї воюйся.

19 Хто переносить і відкриває тайни, та рот широко отвирає, з тим не братайся.

20 Хто лихословить отцеві й матері своїй, того сьвічник погасне в глухій темряві.

21 Майно, зразу скоро набуте, не буде опісля благословенне.

22 Не говори: "За зло я самий віддам"; полиши се Господеві, - він охоронить тебе.

23 Гидота Господу вага лукава, та й невірна міра - йому противна.

24 Всї ступнї людські Господь справляє; чоловікові ж - як узнати дорогу свою?

25 Се сїть людинї - сквапно обіт складати, а послї обіту - роздумовати.

26 Мудрий царь вивіє безбожних, а потім колесом своїм по них покотить.

27 Господень сьвічник - се дух чоловічий, що вивідує всї глибини серця.

28 Любов і правда царя оберегають, престола він свого любовю підпирає.

29 Слова молодих - їх сила, а окраса старих - їх сивий волос.

30 Рани від побоїв - се лїк проти зла, та й удари, що доходять аж до самої утроби.

Приповiстi 21

1 В руках у Господа цареве серце; як розтоки води, він їх, куди захоче, справляє.

2 В очах у людини путь її здається шляхом правим, Господь же на вазї всяке серце важить.

3 Як хто чинить правду й правий суд, се подобаєсь Господу більше, нїж жертва.

4 Дивитись на людей високом згорда оком і серцем надутим - се гріх.

5 Гадки трудящого змагають до багацтва, а хто поквапний, терпить недостачу.

6 Надбане добро язиком льживим - се проминаючий подих, се погибельні сїти.

7 Насильство злюк лихих саме їх погубляє, вони зареклись, не хоронити справедливість.

8 Дорога в грішника крива, а хто чистий, того поступки праві.

9 На криші в кутку далеко лучше жити, анїж із жінкою сварливою в сьвітлицї.

10 Безбожного душа бажає зла; не найде змилування в очах його навіть приятель його.

11 Як карають зрадливого, то й неук зрозумнїє, а як розумного навчають, він приймає науку.

12 Праведний назирає дом безбожного, як безбожні попадають в нещастє.

13 Хто чує крик і плач убогого байдужно, той сам кричати ме, й вислуханий не буде.

14 Гостинець, тайкома даний, гасить гнїв, і дар у пазуху - велику досаду.

15 Правий суд - се радість праведному, а страх лиходїєві.

16 Чоловік, що зійшов з путя розумного, між мертвими опиниться.

17 Хто любить веселощі, той збіднїє, а хто вино й товщ - тому не збогатїти.

18 Викупом буває за праведного безбожний, й за правого - лукавий.

19 В пустинї одиноко відраднїйще жити, нїж із сварливою жоною й сердитою.

20 В господї мудрого - омаста й достатки, яких забажає, а дурний чоловік все те прогайнує.

21 Хто справедливий і милосерний, знайде той життє, правду і повагу.

22 Мудрий здобуває місто хоробрих, і валить твердинї, що на них вповали.

23 Хто стереже уста свої й язик свій, той од біди життє охороняє.

24 Надутий лиходїй - без'умом зовуть його - порпаєсь в попелї гординї.

25 Жаданнє лїнивого вбє його, бо приложити рук не хоче нї до чого;

26 Що дня його кортить їда, а праведний дає, не жалує нїчого.

27 Гидота Господу безбожників жертва, а надто, як її в лукавстві приносять.

28 Ложний сьвідок погибне, а чоловік, що говорить те, що знає, буде все говорити правду.

29 Чоловік безбожний не має стиду в лицї свойму, людина ж праведна путя свого не скривить.

30 Нема премудростї, нї розуму, нї ради в того, хто противен Господеві.

31 Коня готують на день бою, та побіда - від Господа.

Приповiстi 22

1 Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло.

2 Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако.

3 Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує.

4 За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє.

5 Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко.

6 Настав на добру путь малого, - а й старим він не зверне з неї.

7 Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї.

8 Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне.

9 Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм.

10 Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка.

11 Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом.

12 Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає.

13 Лїнивий каже: "Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!"

14 Блудничині уста - глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь.

15 Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його.

16 Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє.

17 Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого;

18 Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх.

19 Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі.

20 Чи я ж бо не писав тобі нераз - подаючи ради й науки,

21 Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали?

22 Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах*, -

23 Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх.

24 З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь,

25 Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.

26 Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе;

27 Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе?

28 Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої.

29 Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.

Приповiстi 23

1 Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;

2 Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.

3 На ласощі його не надься: се оманлива страва.

4 В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої.

5 Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.

6 Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;

7 Бо які нещирі мисли в його, такий і він: "Іж і пий!" - припрошує він, а серце його не при тобі.

8 Шматок, що з'їв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.

9 При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.

10 Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,

11 Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе.

12 Прихили серце твоє до науки, й уши твої - до слів розумних.

13 Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною - він не вмре;

14 Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.

15 Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;

16 Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.

17 Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк pan>ень перебуває воно в страсї Господнїм;

18 Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.

19 Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.

20 Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, -

21 Пяницї бо й немірні з'убожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.