Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз - Гудкайнд Террі - Страница 184

Чотири масляні лампи більш-менш освітлювали підземелля. Уоррен натиснув на пластину з іншого боку, і потайні двері зачинилися, відокремивши їх від зовнішнього світу. Він запропонував гостям стільці, а сам підійшов до стелажу, дістав з полиці книгу в шкіряній палітурці і дбайливо поклав її на стіл.

— Будь ласка, не торкайся до неї, — сказав він Річарду. — Ця книга — дуже давня і дуже стара. Останнім часом її читали частіше звичайного. Дозволь мені самому перевертати сторінки.

— А хто її читав? — Тут же поцікавився Річард.

— Абатиса. — Уоррен ледь помітно посміхнувся. — Коли вона приходить сюди, то попереду йдуть двоє великих вартових. Вони велять усім піти звідси, щоб абатиса могла працювати на самоті і щоб ніхто не знав, що вона читає.

— Великі вартові? — Перепитала Паша. — Ти про тих двох сестер в її приймальні?

— Так, про сестер Юлію та Фінеллу.

— Бачили ми їх сьогодні, — посміхнувся Річард. — Вони мені особливо великими не здалися.

Уоррен знизив голос.

— Якщо ти зможеш коли-небудь їх розлютити, то переконаєшся, що ти не правий.

— Але раз звідси всіх виганяють, звідки тоді ти знаєш, яку книгу читає абатиса? — Запитав Річард.

— Знаю, — посміхнувся Уоррен. — Останнім часом вона завжди працює тут. А я живу з цими книгами. Я завжди можу визначити, чи торкався їх хтось ще.

Бачиш сліди від пальців на курній обкладинці? Це не мої, це абатиси.

Він дбайливо відкрив древню книгу і став повільно перевертати пожовклі сторінки. Річард не розумів написаних там слів. На одній сторінці його увагу привернув малюнок. Щось дуже знайоме, але що? Він ніяк не міг пригадати, де він це бачив. Перевернувши ще кілька сторінок, Уоррен зупинився.

— Ось пророцтво, про яке ти говорив. Це — оригінал, написаний рукою самого пророка. Тільки кілька людей бачили цю книгу. Ти розумієш подревне'харіанськи?

— Ні. Для мене це повна тарабарщина, — відповів Річард. — Ти казав, що про ці слова до сих пір йде суперечка?

— Так! Це дуже давнє пророцтво, йому не менше років, ніж Палацу, а може, й більше. Книга написана на древнєд'харіанській. У цій кімнаті взагалі всі книги на древнєд'харіанській.

Річард кивнув:

— Тому інші читають пророцтва тільки в перекладах, а наскільки всі ці переклади точні, судити не можна.

— Саме! — Вигукнув Уоррен. — Так-так, ти вірно зрозумів, у чому тут справа.

Багато хто не розуміє цього. Вони чомусь вважають, що на різних мовах слова мають одні й ті ж, певні, значення. Вони складають до перекладів великі тлумачення, які відображають їх точку зору на значення слів. Але хто знає, наскільки вірно слова чужої мови передають сенс пророцтва?

— І при цьому залишають без уваги різні значення одних і тих же слів, продовжив Річард. — Вони переводять тільки одне значення.

— Вірно! — Ще більше зрадів Уоррен. — Ти розумієш і це. Тому-то вони і сперечаються про сенс різних перекладів, намагаючись знайти одне правильне розуміння. Але це — древнед'харіанська мова, а вона…

Річард вже не слухав Уоррена. Він як заворожений дивився на книжкову сторінку. Немовби слова незнайомої мови притягли його. Немов хтось нашіптував йому ці слова. Він ніколи не читав їх раніше, але чомусь ця мова здалася йому давно знайомою, хоча і забутою. Він раптом вказав на одну з фраз.

— Ось тут, — прошепотів він, як уві сні. Здавалося, стрічки ожили. Літери ставали все виразніше й виразніше. І знову перед його уявним поглядом виник Меч Істини.

Уоррен зблід і відірвався від книги.

— Драука, — прошепотів він. — Саме це слово — в центрі суперечки. Фуеро Грісса ост драука — «Несучий смерть».

— У чому ж тут суперечність? — Запитала Паша. — Ти що, хочеш сказати, ці слова можна перевести інакше? Уоррен зробив невизначений жест:

— І так, і ні. Це — буквальний переклад. Суперечка ж йде про різне значення слів.

Річард прибрав руку. Образ Меча Істини зник.

— Мова йде про різні значеннях слова «смерть», — сказав він.

Уоррен нахилився до нього так, що майже ліг на стіл.

— Так! Ти зрозумів!

— Що може бути ясніше слова «смерть»? — Запитала Паша.

— Ні-ні, Паша, тільки не по-древнєд'харіанськи! — Вигукнув Уоррен. Зброя сестер називається «дакрил», і це слово походить від слова «драука». Воно означає «смерть», «мертвий». Наприклад, як у реченні: «Мрісвіз, якого вбив Річард, мертвий». Але «драука» означає також «душі померлих».

Паша насупилася:

— Отже, ти хочеш сказати, що «драука» можна зрозуміти як «душі мертвих»?

— Ні, — сказав Річард. — «Духи». «Той, хто закликає померлих духів». Останні слова він вимовив пошепки.

— Правильно, — відповів Уоррен — Це і є друге тлумачення.

— Скільки ж всього значень слова «драука»? — Поцікавилася Паша.

«Три», — подумав Річард.

— Три, — сказав Уоррен.

Річард вже зрозумів, яке значення — третє.

— Підземний світ, — прошепотів він, дивлячись на слово «драука». — Царство мертвих — ось третє значення слова «драука».

— Але ж ти ж не знаєш древнед'харіанського! — Уоррен сам був блідий, як привид. — Скажи мені, чи немає у твоїх жилах д'харіанської крові?

— Моїм батьком був Даркен Рал, — прошепотів Річард.

— Чарівник, який правив в Д'харі, а до нього правив мій дід, Паніз.

— О Творець! — Прошепотів Уоррен. Паша торкнулася руки Річарда.

— Підземний світ? Але як це слово може означати «Підземний світ»?

Відповів їй Уоррен.

— Тому, що Підземний світ — це світ мертвих.

— Але як же можна «перенести» його в наш світ? — Не зрозуміла послушниця.

— Розірвавши завісу, — вимовив Річард, дивлячись перед собою невидющими очима.

У кімнаті запанувала мертва тиша. Паша здивовано дивилася то на Річарда, то на Уоррена. Нарешті вона порушила мовчанку:

— Але мене вчили, що якщо слово в якомусь пророцтві має різні значення, то його можна зрозуміти правильно тільки виходячи з контексту. Хіба не можна так поступити в даному випадку?

— Про це й сперечаються, — пояснив Уоррен. — Бачиш, в цьому пророцтві йдеться про такі речі, до яких можуть відноситися всі три значення слова «драука». А значить, що і все пророцтво може мати різний зміст. І всі ці суперечки нагадують гру собаки, яка намагається зловити власний хвіст, але тільки даремно бігає по колу. Ось чому я стільки б'юся над словом «драука». Адже правильно зрозуміти його — значить правильно зрозуміти і все пророцтво, що перш ще нікому не вдавалося. Я став би першим, кому вдалося зрозуміти його за три тисячі років!

Річард змусив себе посміхнутися:

— Я вже говорив, що не дуже добре відгадують загадки, але обіцяю над цим подумати. Лице Уоррена прояснилося.

— Правда? Я був би тобі так вдячний!

— Обіцяю!

Паша встала.

— Ну що ж, вже пізно, — сказала вона. — Нам з Річардом пора перейти до наших занять.

— Спасибі, що прийшли, — посміхнувся Уоррен. — У мене тут рідко бувають гості.

Всі троє попрямували до виходу. Паша йшла першою. Коли вона вийшла з кімнати, Річард швидко натиснув на металеву пластину в стіні. Потайная двері стала закриватися. Паша вдарила кулаком по каменю, але щілина була занадто вузькою, щоб послушниця могла повернутися. Між ними виросла стіна, і Паша залишилася по іншу сторону. Уоррен здивовано подивився на металеву пластину.

— Як ти це зробив? Ти ж тільки новачок. Ти мав би навчитися цьому ще дуже нескоро!

Річард і сам не знав, як, а тому вважав за краще не відповідати.

Замість цього він запитав:

— Скажи мені, що зроблять сестри, якщо зловлять тебе на брехні?

Уоррен мимоволі торкнувся нашийника.

— Вони заподіють мені біль.

— За допомогою нашийника? Уоррен кивнув.

— А часто вони це роблять?

Уоррен взявся нервово смикати одяг.

— Ні, не дуже часто. Справа в тому, що кожен чарівник повинен спочатку пройти випробування болем. Іноді вони роблять це, щоб перевірити, чи готовий учень до випробування.

— А в якому випадку вважається, що ти витримав випробування?