Научная фантастика - Страница 236

В цьому оповіданні йдеться про світ повсюдної надокучливої й агресивної рекламі, яка намагається змусити людей витрачати більше, ніж вони заробляють.

У другому томі вміщено роман “Нащадки скіфів”, в якому органічно сполучились дані історії і археології з творчою фантазією автора.Про свій задум написати твір, присвячений життю скіфів, В. Владко розповідав:“Мене свого часу безмежно захопив світ стародавніх скіфів, які були колись, як кажуть, з незапам’ятних часів насельниками України (та й не лише України, а й усіх широких степів на південному сході Радянського Союзу). З’явилися вони в цих краях майже невідомо звідки — і так само невідомо куди зникли, не залишивши по собі ніяких ознак писемності. Все те, що сучасна наука знає про них, побудоване виключно на основі матеріальних знахідок, знайдених під час археологічних розкопок у курганах, та ще з нечисленних записів стародавніх грецьких і римських істориків. Довгий час я старанно вивчав такі матеріали — і вирішив, нарешті, написати роман про життя й побут одного з тих таємничих племен. Але як його писати? Я не зумдв би, каюся, написати історичний роман в прямому розумінні цього слова. І я, після довгих роздумів, спинився на моєму улюбленому жанрі наукової фантастики. Хай мої герої завідомо фантастично, але в межах літературної достовірності, опиняться в світі стародавніх скіфів, хай у романі розгортаються події в конфліктах між радянськими вченими і скіфськими віщунами, вождями і поневоленими рабами, — це дасть мені можливість показати в сюжетних пригодах звичаї, побут і традиції одного з скіфських племен”.

Авантюрист Мечислав Живокіст з допомогою ошуканого ним інженера Нуазе створює досконалих роботів, які добувають золото з дна моря. Він стає власником казкового багатства, оволодіває біржею великої країни, намагається стати диктатором, але останнє слово, як завжди, за народом. Навіть розумні роботи виходять з-під покори Живокіста, і він гине, розчавлений власним багатством.У фантастично-пригодницькій повісті-памфлеті М. Білкуна розповідається, як мікроби “Жовтого диявола” розтлівають душі людей, що в гонитві за збагаченням і безмежною владою ідуть на злочин.

Чоловік сидить у кріслі біля круглого вікна і не може відірвати очей від незвичайної картини. Його мрійний погляд блукає по величезній кулі, що пливе кудись в одвічній темряві....

«Сонячна машина» — це перший сучасний науково-фантастичний роман класика української літератури В. Винниченка (1880–1951), який чимало знавців літератури вважають вершиною його творчості. Новаторство митця, експресивна і динамічна манера його письма знаходять своє оригінальне психологічне і філософське втілення в незвичайних поворотах людського характеру, думок і вчинків героїв, у сюжеті, що постійно інтригує читача в стані високої емоційної напруги, естетичної втіхи.

Роман «Кінець Вічності» описує діяльність організації під назвою «Вічність», що існує поза часом. До її складу входять спеціально навчені і відібрані люди з різних століть, що дали обітницю безшлюбності. «Вічність» контролює подорожі в часі за допомогою так званих колодязів часу. Досягнувши певного рівня розвитку, наука вирішує завдання подорожі в часі за допомогою за допомоги використання колосальної енергії вибуху наднової зорі. Завдання організації, на чолі якої стоїть Рада Часів, є коректування долі людства, яке на своїй дорозі весь час скачується до самознищення. Суворі і аскетичні закони «Вічності» відлагоджені і ніколи не дають збоїв. Але одного дня молодий і геніальний Технік Харлак, зробивши одне з переміщень в часі, закохується в красиву дівчину Нойс з іншого століття. Харлак стає перед вибором — обов’язок і підпорядкування закону або особисте щастя? Його рішення може привести до парадоксів часу і навіть зникнення самої «Вічності».

Відомий російський письменник, один із зачинателів науково-фантастичного жанру в радянській літературі, Олександр Бєляєв — автор багатьох захоплююче написаних оповідань та романів. Найпопулярніші з них — «Людина-амфібія», «Стрибок у ніщо», «Голова професора Доуеля», «Зірка Кец» та інші.У науково-фантастичних романах «Продавець повітря», «Людина, що знайшла своє обличчя», «Аріель», письменник гостро таврує хижацьку суть капіталізму.

Выдающийся русский советский писатель А. Н. Толстой — автор всемирноизвестной трилогии “Хождение по мукам”, романа “Петр Первый” и других произведений — очень много сделал в деле развития научной фантастики. Его романы “Аэлита” (1922–1923) и “Гиперболоид инженера Гарина” (1925–1927), по сути, положили начало советской научно-фантастической литературе.Эти прекрасные произведения, герои которых переживают множество различных приключений, путешествуют на Марс (“Аэлита”), борются против авантюристических планов порабощения мира (“Гиперболоид инженера Гарина”), и сегодня захватывают читателя, особенно молодежь.

“Диссертационный просчет” — второй сборник научно-фантастических произведений писателя, кандидата технических наук, в который вошли повесть “По следу эксперимента”, а также рассказы: “Чашечка черного кофе”, “Диссертационный просчет”, “Машина Защука”. В основе их — научные и технические проблемы, связанные с голографией, кибернетикой, генетикой, на фоне которых и развертывается сюжет произведений.Человек и возможности его умственного, морального и физического усовершенствования — вот главная мысль произведений сборника.

Фантастические рассказы молодого писателя посвящены теме “Человек будущего”. Мысли, психология, образ жизни людей будущего — вот те вопросы, на которые в гипотетической форме пытается дать ответ автор сборника.

В книгу вошли произведения трех молодых писателей-фантастов. Многим читателям их имена, наверное, известны из публикаций в прессе и коллективных сборниках. В нашем издании творчество каждого представлено наиболее полно.Они разные. Разные, понятно, сюжеты, характеры и судьбы героев. Разная манера письма: одному присуща философичность, эрудиция, другому — богатство, яркость фантастического антуража, третий увлекает динамизмом, хитросплетением событий.И всех троих объединяет искреннее желание прикоснуться к острым проблемам реального мира.