Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Четверте Правило Чарівника, або Храм Вітрів - Гудкайнд Террі - Страница 38
Солдати, яких Річард розставив в коридорах біля покоїв Матері-сповідниці, вітали його ударами кулака в груди. Річард неуважно відповідав на салют і швидко проходив повз. Золотий плащ майорів у нього за спиною. Солдати схрестили списи перед трьома Морд-Сіт і Докасом з Іганом, які слідували за ним на чималій відстані. Виставляючи охорону, Річард дав солдатам дуже короткий список людей, яких можна сюди пропускати. П'ятеро його особистих охоронців в нього не входили.
Озирнувшись, Річард побачив в руках Морд-Сіт ейджі. Він зустрівся поглядом з Карою, і три жінки неохоче випустили зброю.
П'ятеро особистих охоронців Магістра Рала наважилися знову кинути виклик своєму панові і організували перед солдатами власний пост. Підкоряючись сигналу Кари, Раїна з Докасом зникли в коридорі. Можна було не сумніватися, що вона відправила їх шукати шлях в обхід стражників.
Звернувши в коридор, що веде до кімнаті Келен, Річард побачив Надін, яка сиділа на скромному стільці біля стінки, заклавши ногу на ногу. Вона хитала вільною ногою, як дитина, яка нудьгує та мріє вирватися на вулицю пограти з друзями. Побачивши Річарда, вона миттєво підскочила.
Надін виглядала чистенькою і свіжою. Її густе волосся блищали. Річард підняв брову: плаття облягало її щільніше, ніж напередодні, і підкреслювало фігуру набагато ефектніше. Але сукня на ній була та ж, що і вчора. Чи, можливо, йому привиділося. Але це нагадало йому про ті часи, коли…
Вона радісно посміхнулася йому, але при вигляді виразу його обличчя її радість швидко розтанула. Коли Річард зупинився перед нею, вона відступила до стіни.
— Річард… — Їхні погляди зустрілися. — Доброго ранку. Я чула, що ти вже повернувся. Я… — Вона кивнула на двері в кімнату Келен — це був явний привід, щоб відвести погляд, — я прийшла дізнатися, як себе почуває Мати-сповідниця.
Мені… мені потрібно змінити їй припарку. Я чекала, коли вона прокинеться, і…
— Келен сказала мені, що ти їй допомогла. Спасибі, Надін. Я ціную це більше, ніж ти думаєш. Вона знизала плечима:
— Ми ж з тобою земляки. — Повисло важке мовчання. Нарешті Надін порушила його:
— Томмі і худа Рита Веллінгтон одружилися.
Річард дивився на її схилену голову.
— По-моєму, все до цього йшло. Так хотіли їх батьки. — Надін не піднімала голови.
— Він її весь час б'є. Мені не раз доводилося ставити їй припарки і давати трави, коли він бив її до… Ну, ти розумієш… До кровотечі знизу. А всі кажуть, що це їх не стосується, і роблять вигляд, що нічого не знають.
Річард не розумів, до чого вона все це говорить. Не поїде ж він у Вестланд вправляти мізки Томмі Ланкастеру!
— Врешті-решт її брати не витримають і проломлять йому голову, — сказав він.
Надін як і раніше не піднімала голови. — На її місці могла опинитися я. Вона відкашлялася. І тоді б він бив мене. Я перед тобою в боргу, Річард.
До того ж ти — мій земляк… Я просто хотіла тобі допомогти. — Вона знову знизала плечима. — Келен дуже добра. Інша жінка на її місці… І вона така красива… Не те що я.
— Я ніколи не думав, ніби ти мені щось винна, Надін. Я б зробив те ж саме, будь тоді на твоєму місці хтось інший. Але я щиро вдячний тобі за те, що ти допомогла Келен.
— Ну так. З мого боку було нерозумно було думати, ніби ти тоді втрутився, тому що…
Вона готова була от-от вибухнути слізьми, і Річард зрозумів, що поводиться неправильно. Він ласкаво поклав їй руку на плече.
— Надін, ти теж красива жінка. — Вона глянула на нього з боязкою посмішкою.
— Ти правда вважаєш мене красивою? — Вона пригладила сукню на стегнах.
— На святі Середини літа я не танцював з тобою тому, що ти залишалася все тією ж ніяковіючою дитиною, Надін.
Вона зніяковіло накручувала на палець пасмо волосся.
— А мені подобалося з тобою танцювати. Знаєш, я вишила ініціали «Н. С.» на своєму посагу Надін Сайфер.
— Мені дуже шкода, Надін. Майкл мертвий.
Вона спохмурніла:
— Майкл? Ні, він тут ні при чому. Я мала на увазі тебе. Річард вирішив, що розмова зайшла занадто далеко. У нього вистачає інших турбот.
— Тепер я Річард Рал. Я не можу жити минулим. А моє майбутнє — з Келен.
Він рушив далі, але Надін вхопила його за рукав. — Прости. Я знаю, що вчинила неправильно. З Майклом, я маю на увазі.
Річард вчасно прикусив язика, щоб не ляпнути що-небудь уїдливе. Навіщо?
— Я вдячний тобі, що ти допомогла Келен. Напевно, ти хочеш повернутися додому. Передай всім, що у мене все добре. І скажи, що я обов'язково приїду погостювати, коли…
— Келен запропонувала мені залишитися тут на якийсь час.
Ця новина застала Річарда зненацька. Про це Келен йому повідомити не зволила.
— Он як? А ти що сказала?
— Звичайно, я погодилася. Якщо ти не заперечуєш, природно. Мені б не хотілося…
Річард обережно вивільнив рукав з її пальців.
— Ну і добре. Раз вона тебе запросила, то і я не маю нічого проти.
Надін засяяла і відразу заторохтіла про інше:
— Річард, а ти бачив вночі Місяць? Все просто ошелешені. Ти бачив? Це дійсно так незвично і дивно, як всі говорять?
— Так, і навіть більше того, — прошепотів Річард. Настрій його миттєво зіпсувався.
Перш ніж Надін встигла вимовити ще хоч слово, він віддалився.
На його тихий стук двері відкрила пухкенька жінка в одязі прислуги.
— Магістр Рал! Ненсі якраз допомагає Матері-сповідниці одягатися. Вона вийде до вас через хвилину.
— Одягатися?! — гаркнув Річард у вже зачинені двері. — Вона повинна лежати в ліжку!
Відповіді не було, і він визнав за краще почекати, а не влаштовувати сцени. Він подивився по сторонах, і Надін, яка підглядала з-за рогу, негайно сховалася. Річард нетерпляче крокував перед важкими різьбленими дверима, поки повненька служниця нарешті не відкрила їх і не запросила його ввійти.
Річард ступив у кімнату з відчуттям, ніби входить в інший світ. Палац сповідниць сам по собі був осередком розкоші і величі, але в покоях Матері-сповідниці Річард з особливою гостротою згадував, що він всього-навсього простий лісовий провідник. Тут він себе відчував не в своїй тарілці.
Покої Матері-сповідниці, величні й спокійні затишні зали, як не можна краще підходили жінці, перед якою схилялися королі і королеви. Якби Річард побачив їх до того, як познайомився з Келен, у нього в житті б не вистачило сміливості хоча б заговорити з нею. Навіть тепер він ніяковів, згадуючи, як вчив її будувати притулок і копати корінці, коли ще не знав, хто вона насправді.
Втім, те захоплення, з яким вона тоді вчилася, досі викликало у нього посмішку. І він дякував духам, що полюбив цю жінку перш ніж дізнався, який пост вона займає і якою магією володіє. Він радів, що Келен ввійшла в його життя, і молився, щоб вона залишалася з ним завжди. Келен була для нього все на світі.
Всі три мармурових каміни у вітальні Матері-сповідниці були розпалені.
Важкі завіски на вікнах десятифутової висоти пропускали рівно стільки світла, щоб не потрібні були лампи. Треба думати, в покоях не повинно бути яскравого сонця. У Хартленді навряд чи знайшлася хоча б пара будинків, які не помістилися би в цій ткімнаті цілком.
На матовій кришці інкрустованого золотом столика з червоного дерева стояв срібний піднос із чаєм, супом, бісквітом, порізаними грушами і хлібом.
Їжа нагадала Річарду, що у нього з учорашнього полудня не було в роті ріски, але апетиту не викликала.
Три жінки в сірих сукнях з білими мереживними комірцями і такими ж манжетами очікувально дивилися на Річарда, ніби хотіли побачити, чи насмілиться він піти до Матері-сповідниці або влаштує іншу скандальну витівку.
Річард кинув погляд на двері в далекій стіні вітальні і поцікавився:
— Вона одягнена?
Служниця, яка відкрила йому двері, почервоніла.
— Інакше я б не впустила вас, сір.
— Ну, зрозуміло. — Він зробив кілька безшумних кроків по товстому килиму і зупинився. Жінки дивилися на нього, як три сови.
— Дякую вам, пані. Ви вільні.
- Предыдущая
- 38/161
- Следующая

